Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у зв’язку із забезпеченням прав, свобод та законних інтересів особи при проведенні обшуку. Метою дослідження є з’ясування специфіки процесуального порядку забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи при проведенні обшуку, виявлення пов’язаних із цим проблем і розроблення науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінального процесуального законодавства у цій сфері правовідносин та практики його застосування. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-юридичні, зокрема, системний, логіко-семантичний, логічний, історико-правовий, порівняльно-правовий, статистичний методи, метод моделювання, інформаційний підхід тощо. Теоретичні і практичні результати, новизна: на підставі комплексного аналізу положень КПК України та практики їх застосування виділено спеціальну мету проведення обшуку, якою відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України є врятування життя людей чи майна або безпосереднє переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; аргументовано доцільність виключити ст. 233 КПК України із глави 20, а передбачені в ній вимоги закріпити у ст. 13 КПК України з відповідними змінами; запропоновано положення ч. 1 ст. 12 КПК України викласти в наступній редакції: «Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у праві на вільне пересування під час проведення процесуальних дій інакше, як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом»; аналіз процесуального порядку проведення обшуку житла чи іншого володіння здійснено з урахуванням трьох взаємопов’язаних етапів: 1) підготовчий; 2) розгляд слідчим суддею клопотання про проведення обшуку; 3) виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; теоретико-прикладна модель прокурорського нагляду за додержанням прав, свобод та законних інтересів особи при проведенні обшуку охарактеризована з урахуванням трьох етапів: 1) досудовий; 2) судовий; 3) виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння; доведено, що, реалізуючи повноваження щодо здійснення судового контролю при наданні дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи, слідчий суддя має враховувати такі структурні елементи: 1) об’єкт обшуку; 2) предмет обшуку; 3) суб’єкт, який уповноважений на проведення обшуку; 4) суб’єкт, права, свободи та законні інтереси якого можуть бути обмежені внаслідок проведення обшуку; 5) логічний зв’язок між об’єктом, предметом і суб’єктом, права, свободи та законні інтереси якого можуть бути обмежені внаслідок проведення обшуку. Ступінь упровадження: розроблені та обґрунтовані висновки і пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері як підґрунтя для подальших теоретико-правових досліджень проведення обшуку; правотворчій діяльності для вдосконалення вітчизняного законодавства під час підготовки й уточнення низки законодавчих та підзаконних актів з питань розслідування кримінальних правопорушень; правозастосовчій діяльності з метою підвищення ефективності розслідування кримінальних правопорушень. Сфера використання: у навчальному процесі під час підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Кримінальний процес», «Досудове розслідування», «Доказування у кримінальному провадженні», «Криміналістика», «Методика розслідування злочинів», «Особливості тактики проведення окремих слідчих дій».
