Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають у діяльності Служби безпеки України з питань протидії корупції та організованій злочинності. Мета дослідження полягає в тому, що робота є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних наукових праць та методів наукового пізнання визначити місце та особливості Служби безпеки України у системі суб’єктів протидії корупції та організованій злочинності, розкрити зміст та особливості адміністративно-правових засад її правоохоронної діяльності за вказаними напрямками. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-юридичні, зокрема, діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний, формально-логічний, історичний, соціологічний, статистичний методи, метод моделювання тощо. Теоретичні і практичні результати, новизна: на основі опрацювання досвіду Німеччини відзначено, що з метою вдосконалення якості та ефективності протидії корупції та організованій злочинності в Україні необхідно забезпечити: по-перше, високий рівень контролю за фінансовими операціями в державі; по-друге, високоякісну кадрову роботу та дієвий внутрішньовідомчий контроль, особливо в системі правоохоронних органів, які здійснюють протидію корупції та організованій злочинності; по-третє, активне залучення громадськості до протидії корупції, виховання населення в дусі різкого несприйняття корупції як надзвичайно небезпечного, руйнівного явища; по-четверте, активну взаємодію правоохоронних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях із питань протидії злочинності та корупції; обґрунтована необхідність внесення змін та доповнень до міжвідомчого Положення «Про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією» від 26.04.2012 р. № 43/375/166/353/284/241/290/236, адже з моменту його прийняття суттєво змінився суб’єктний склад суб’єктів протидії корупції, зокрема було утворено САП, ДБР та НАБУ; узагальнено функції Служби безпеки України як суб’єкта протидії корупції та організованій злочинності, які об’єднано у три класифікаційні групи: кримінально-процесуальні, організаційно-забезпечувальні, інформаційно-аналітичні. Обґрунтовано доцільність їх законодавчого закріплення. Ступінь упровадження: викладені в роботі висновки і пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері як підґрунтя для подальших теоретико-правових досліджень питань протидії корупції та організованій злочинності; правотворчій діяльності для вдосконалення вітчизняного законодавства під час підготовки й уточнення низки законодавчих та підзаконних актів з питань протидії корупції та організованій злочинності; правозастосовній діяльності з метою підвищення ефективності протидії корупції та організованій злочинності. Сфера використання: у навчальному процесі під час підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність», «Судові та правоохоронні органи».
