Дисертацію присвячено розробці методу об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих з депресіями на основі вимірювань часу реакції та інших параметрів мимовільного реагування на аудіовізуальні стимули в процесі комплексного психодіагностичного і психофізіологічного дослідження. Основну групу дослідження склали 97 пацієнтів з депресіями (16 чоловіків та 81 жінка), в т. ч.: 51 особа з діагнозом "депресивний епізод" та 46 осіб з діагнозом "рекурентний депресивний розлад". Контрольну групу склали 64 здорових добровольців (12 чоловіків та 52 жінки) порівняного віку. В ході дослідження вивчались: клініко-психопатологічні, психодіагностичні та психофізіологічні характеристики (час реакції на вербальні і невербальні стимули та інтегральний показник мимовільних психофізіологічних реакцій "Ставлення до теми"), що вивчались за допомогою поліграфічного комплексу; а також показники якості життя обстежених осіб. Було встановлено, що (окрім підвищеного рівня відповідної психопатологічної симптоматики) маркерами депресивних розладів є: достовірно більший, ніж у здорових осіб час реакції на ствердження / запитання поширених психодіагностичних інструментів - в 1,12-2,36 рази (0,00001<p<0,02043), а також підвищені значення інтегрального показника мимовільних психофізіологічних реакцій "Ставлення до теми" – на 0,39-0,84 бали (0,00001<p<0,03395) при амплітуді показника ± 1 бал (залежно від конкретного інструменту, що застосовувався, та етапу лікування). Показано, що канал ментальної хронометрії (час реакції) є найбільш чутливим до залишкової депресивної симптоматики, при цьому найбільш інформативними інструментами для об’єктивної хронометричної оцінки ефективності терапії зазначеної категорії пацієнтів є шкали Zung і HADS (в їхніх комп’ютерних варіантах, з функцією оцінки часу реакції респондента на кожне запитання / ствердження). Доведено, що оптимальним варіантом методу об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію є комп’ютерний варіант шкали Zung з оцінкою часу реакції респондента на кожне запитання / ствердження цієї шкали. Саме цей варіант дослідження має найвищі діагностичні властивості (чутливість - 86,60 %, специфічність - 96,88 % та безпомилковість - 90,68 %), що, разом з простотою реалізації, робить його цілком придатним для практичного використання.
