Деркач Г. О. Синтез та вивчення кореляції «структура – біологічна активність» похідних 5-амінометилентіазолідинонів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U102120

Здобувач

Спеціальність

  • 15.00.02 - Фармацевтична хімія та фармакогнозія

13-11-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 35.600.02

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

Об’єкти – реакції [2+3]-циклоконденсації, амінолізу, гідразинолізу, тіонування, Кньовенагеля, а також мультикомпонентні хімічні процеси; мета – дослідженні методів синтезу та деяких перетворень амінометилентіазолідинонів, скринінг фармакологічної активності, відбір сполук-лідерів для встановлення залежності «структура – активність»; методи – органічний синтез, спектроскопія ЯМР, хромато-мас-спектрометрія, елементний аналіз, рентгеноструктурний аналіз (РСА), фармакологічні дослідження in vitro та in vivo, COMPARE та SAR аналіз, молекулярний докінг; новизна – розроблено методи синтезу неописаних в літературі похідних 5-амінометилентіазолідинонів як сполук з прогнозованою біологічною активністю; встановлено, що 5-етокси-метилентіазолідинони легко взаємодіють з такими нуклеофілами як функціоналізовані первинні і вторинні ароматичні та аліфатичні аміни в середовищі спиртів з утворенням відповідних єнамінів; при вивченні реакції амінолізу 5-етоксиметилентіазолідинонів показано можливість заміни етоксигрупи на аміногрупу шляхом використання в якості «донора» аміаку гідрокарбонату амонію; встановлено, що використання 3,5-диарилпіразолінів в якості амінокомпоненти при взаємодії з 5-етоксиметилентіазолідинонами є ефективним підходом до дизайну піразолін-тіазолідинонових кон’югатів у контексті реалізації «гібрид-фармакофорного» підходу у створенні нових «лікоподібних молекул»; виявлено, що взаємодія (2Н-[1,2,4]-тріазол-3-ілсульфаніл)-оцтової кислоти з триетилортоформіатом в ацетангідриді є двохстадійним процесом, що включає реакції гетероциклізації та конденсації за метиленактивною групою з утворенням 5-етоксиметилентіазоло[3,2-b][1,2,4]тріазол-6-ону; показано, що етиловий естер 5-етоксиметилен-2-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-3-фенілпропіонової кислоти та 5-етокси-метилентіазоло[3,2-b][1,2,4]тріазол-6-он легко взаємодіють з аліфатичними, ароматичними та гетероциклічними амінами, а також гідрокарбонатом амонію в середовищі спиртів з утворенням відповідних єнамінів; вперше встановлено, що взаємодія 5-етоксиметилентіазоло[3,2-b][1,2,4]тріазол-6-ону з гідразин-гідратом в етанолі проходить з рециклізацією проміжного єнаміну і утворенням важкодоступного 4-(2H-[1,2,4]тріазол-5-ілсульфаніл)-1,2-дигідропіразол-3-ону; результати – розроблено методи синтезу та перетворень 5-амінометилентіазолідинонів та їх функціональних похідних; відібрано нові високоефективні сполуки з протистафілококовою, антикандидозною, протипухлинною, антитрипаносомною та протизапальною активністю, які рекомендовані для подальших поглиблених досліджень; встановлено ряд закономірностей в контексті залежності «структура – дія» і прогностичні характеристики для молекулярного дизайну потенційних «лікоподібних» молекул; впроваджено – у науковий процес вищих навчальних закладів; галузь – фармація.

Файли

Схожі дисертації