Голубенко М. М. Темпоральність музичної культури цифрової доби

У роботі здійснено спробу комплексного аналізу темпоральності музичної культури із застосуванням знань зі сфер музикознавства, звукозапису, акустики, теорії сприйняття, філософії техніки, медіа-теорії тощо; запропоновано оригінальний методологічний підхід аналізу темпоральності фонокультури на основі ієрархічної моделі часу Дж. Фрейзера; введено до обігу поняття «цифровий звуковий ландшафт» та розбудовано його зміст. Доведено, що цифровий ландшафт має власні темпоральні маркери (порівняно із ландшафтом минулих епох). Також запропоновано оригінальну концепцію «аугментативної естетики» (естетики «перебільшення»), яка пояснює глибоко симулятивну природу звукозапису як сфери творчої діяльності; постульовано та доведено, що «мікрозвук» є не лише естетичним напрямом та стилем музики, а радше «культурною ситуацією», в якій опинилась фонографія з часів виникнення приватного звукового простору (індивідуалізованого «фонотопу»).