Дисертація присвячена питанням скорочення часу і кількості помилок при ОО-моделювання об’єктів та процесів предметних галузей, що автоматизуються, за рахунок розробки моделей, методів та інформаційної технології формування вимог ПГ у вигляді ВВ і побудові моделей класів.
Об'єктом дослідження є ОО-моделювання на основі вимог ПГ у вигляді варіантів використання в технологіях розробки ІС.
Предметом дослідження є моделі, методи і інформаційні технології автоматизованого формування вимог предметної галузі.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку та поглибленні теоретичних і методологічних основ технології автоматизованого відображення вимог ПГ у вигляді ВВ та створення на їх основі моделей програмних класів.
Вперше розроблено метод автоматизованого формування ВВ, суттєвою властивістю якого є використання запропонованої класифікації пунктів сценарію, метод також містить модель кожного пункту і механізм його формування, що дозволило скоротити час і кількість помилок при формуванні ВВ та створити основу для подальшої автоматизації ОО-моделювання об’єктів та процесів ПГ.
Отримала подальший розвиток інформаційна модель програмного класу яка відрізняється введенням призначення класу, атрибутів і методів, а також формалізацією встановлення зв’язків між ВВ, класом, методами і атрибутами, що дозволило автоматизувати процеси побудови моделі і специфікації класу і, таким чином, скоротити час на її синтез та аналіз.
Удосконалено метод побудови моделей програмних класів за рахунок застосування для кожного типу пункту сценарію запропоновану модель класу і автоматичного створення специфікації класів, що дозволило підвищити ефективність розроблення ПЗ за рахунок скорочення часу і суттєвого зменшення кількості помилок при розробці моделі програмних класів.
Отримав подальший розвиток метод визначення відповідності моделі класів шаблонам проектування і корпоративним вимогам, який відрізняється тим, що за рахунок формалізованого опису призначення і зв’язків класів, їх атрибутів і методів, проводиться аналіз їх відповідності встановленим критеріям якості класів, що дозволило скоротити кількість ітерацій при формуванні моделей класів.
Отримав подальший розвиток метод модернізації компонентів моделі класів, який на відміну від відомих, використовує виявлені в роботі залежності між структурою моделі класів та змінами у ВВ, що дає змогу автоматизувати редагування проекту відповідно змінам у вимогах та підвищити ефективність розроблення ПЗ.
Отримала подальший розвиток методика перевірки якості реалізації вимог, яка заснована на поданні ВВ у вигляді графа, побудованого з урахуванням класифікації пунктів сценаріїв і надання кожному пункту окремого шаблону тестування, що дозволило скоротити час на формування тестів та забезпечити повноту тестування.
