Мусієнко А. С. Вікові зміни кісткової тканини та їх механізми в чоловіків при фізіологічному старінні

Об’єкт дослідження: кісткова тканина в практично здорових чоловіків. Мета: встановити вікові зміни кісткової тканини та їх механізми в чоловіків при фізіологічному старінні. Методи дослідження та апаратура: клінічне та антропометричне обстеження, лабораторні, інструментальні та статистичні; двохфотонний рентгенівський абсорбціометр GEНС Lunar, Elecsys 2010. Теоретичні і практичні результати: одержані наукові результати дозволили отримати уявлення щодо вік-асоційованих змін кісткової тканини та їх механізмів в умовах фізіологічного старіння у чоловіків й визначити нормативні показники мінеральної щільності, якості та метаболізму кісткової тканини, що дозволило покращити діагностичні підходи до встановлення діагнозу остеопорозу. Розроблені референтні дані щодо нижньої межі 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів та переломів шийки стегнової кістки для практично здорових чоловіків різного віку, згідно української моделі FRAX, що дозволить виділити контингент чоловіків, які потребують діагностики стану кісткової тканини. Новизна: в роботі вперше продемонстровані вік-асоційовані зміни показників мінеральної щільності та якості кісткової тканини в практично здорових чоловіків. За умов фізіологічного старіння втрата кісткової маси переважає на рівні шийки стегнової кістки й складає 10,0%. Отримані нові дані щодо вікових змін показника якості трабекулярної кісткової тканини в практично здорових чоловіків та відсутності вірогідних зв’язків із МЩКТ. Вперше в Україні виявлено залежність показників МЩКТ від показників тілобудови (жирова та знежирена маса) в практично здорових чоловіків. Також продемонстровано зв’язок між якістю трабекулярної кісткової тканини та показниками жирової маси. Отримані нові дані щодо вік-асоційованих змін біохімічних маркерів ремоделювання в практично здорових чоловіків і продемонстровано їх зв’язок з показниками мінеральної щільності та якості кісткової тканини. Вперше в Україні визначені межі діагностичного та терапевтичного втручання з метою профілактики остеопоротичних переломів на підставі визначення 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів у чоловіків та встановлена потреба в денситометричному обстеженні в практично здорових чоловіків. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в навчальний процес та наукову роботу кафедри терапії і геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, кафедри травматології та ВПХ Донецького національного медичного університету, кафедри сімейної медицини та АПД Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, в роботу Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету, ревматологічного відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», відділення вікових змін опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України». Галузі використання: медицина.