Давидов Д. О. Процесуально-правовий режим: теоретико-прикладні засади

У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано оригінальну концепцію юридичної природи процесуально-правового режиму, яка полягає в тому, що процесуальний режим є забезпечувальним механізмом всіх видів юридичної діяльності, і це вже практично не галузевий, а загальнотеоретичний підхід до визначення сутності та змісту процесуального режиму. З’ясовано особливості процесуально-правового режиму та на цій основі запропоновано його авторську дефініцію. Сформульовано авторську дефініцію поняття «процесуально-правові засоби в структурі процесуально-правового режиму». Визначено правовий режим як особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, заснованого на певному поєднанні правових засобів (в т.ч. і способів правового регулювання), гарантій і принципів, що створює сприятливі (несприятливі) умови для задоволення інтересів суб’єктів права і спрямований на досягнення оптимального соціально-значущого результату. Сформульовано напрями оптимізації процесуально-правового режиму серед яких: вдосконалення та підвищення ефективності діяльності владних компетентних органів та їх посадових осіб при вирішенні юридичних справ, а також подальший розвиток інституту процесуальної аналогії.