Актуальність теми зумовлена комплексом трансформацій в системі державного управління в Україні та збільшенням розриву між очікуваннями суспільства та реальними трансформаціями. Про це свідчить криза довіри громадськості до державних установ та зростаючий скептицизм щодо можливості успішних реформ. Дисертаційне дослідження пропонує теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у розробці теоретичних та методологічних основ для трансформації стилю діяльності органів публічної влади та визначення пріоритетів розвитку сучасних стилів.
У дисертаційній роботі здійснено узагальнення щодо змісту терміну
«публічна влада», на основі чого встановлено, що необхідним є перехід до нового розуміння функцій публічної влади, які за своїм змістом будуть відповідати концепції сервісної держави. Обґрунтовано, що правова основа організації та діяльності органів публічної влади спрямована на подальше вдосконалення публічних інституцій та методів їхньої діяльності, процедур, які вони використовують, налагодження діалогу громадян та влади щодо механізмів управління та максимальне наближення до європейських стандартів. У роботі запропоновано поглиблення змісту понятійно-категоріального апарату в діяльності органів публічної влади стосовно трактування понять «стилю», «стилю керівництва», «стилю управління», «стилю державного управління» та «стилю державно-управлінської діяльності» в частині їх розмежування. Доведено, що не слід ототожнювати ці поняття між собою і стилем діяльності органів публічної влади. Виявлено, що стиль діяльності органів публічної влади за своєю суттю забезпечує усталеність та ефективність функціонування та розвитку системи публічної влади в Україні. Запропоновано авторське трактування стилю діяльності органів публічної влади – це визначений, легітимно встановлений, практикований спосіб функціонування та вирішення управлінських питань органів публічної влади та посадових осіб з метою забезпечення потреб суспільства.
Встановлено, що компетенція, компетентність та повноваження є тими чинниками, що відображають сталість форм і закономірності організації діяльності, яка базується на державно-владному відношенні і чітко регламентується управлінською процедурою та нормами поведінки, реалізація яких здійснює вплив на трансформацію саме стилю діяльності органів публічної влади. У межах дослідження стиль діяльності органів публічної влади запропоновано розглядати з огляду на зовнішні та внутрішні впливи на його формування залежно від рівня реалізації/застосування (загальнодержавний, організаційний, індивідуальний).
Обґрунтовано наукові підходи до розуміння стилю діяльності органів публічної влади на основі запропонованих чинників, які визначають його сутність та зміст. У результаті розроблено концептуальну динамічну модель трансформації стилю керівництва та стилюдіяльності органів публічної влади, яка базується на компетенціях органу, компетентностях та повноваженнях посадових осіб, що відображатиме ключові вектори трансформації стилів, окреслюватиме бажані напрями трансформаційних змін та шляхи їх реалізації в умовах зовнішніх та внутрішніх впливів.
Сформульовано нові види стилів діяльності органів публічної влади, які базуються на інноваційних підходах до аналізу змін внутрішніх та зовнішніх впливів у процесі функціонування системи публічного управління. На цій основі розроблено класифікацію стилів діяльності органів публічного влади, що дозволить систематизувати теоретичні підходи та оперувати більш конкретними поняттями задля чіткого бачення процесу реформування системи публічного управління в Україні. Визначено теоретико-методологічні засади трансформації стилю в діяльності органів публічної влади щодо використання теорії управління змінами, теорії мережевого суспільства, що може стати фундаментом для формування новітніх стилів як загального, так і індивідуального спрямування, а також ситуативних стилів, які дозволяють адаптувати діяльність органів публічної влади до вимог конкретної ситуації через призму управління змінами.
Ключові слова: стиль діяльності органів публічної влади, стиль керівництва, загальний та індивідуальний стиль, трансформація, моделі публічного управління, віртуальний стиль діяльності, фейковий стиль діяльності.
