Шніцер М. М. Метафора як інструмент соціальної комунікації

Дисертацію присвячено метафорі як інструменту соціальної комунікації, виявленню її соціально-інтегративної ролі в моделюванні соціальних процесів. Описано теоретичні умови для розуміння метафори як засобу соціального конструювання, її креативний потенціал і його прояв у сучасному суспільстві, виявлено передумови та результати символічно- метафоричного, медійно-метафоричного та повсякденно-метафоричного конструювання суспільного дискурсу. Досліджено практичний потенціал метафори в функціонуванні «мережевого суспільства», її роль в ефективних комунікативних процесах. Важливим результатом дослідження метафоричної репрезентації різних форм соціального життя стало розуміння метафори як семантичного фільтру, що задає певний спосіб бачення об’єкта, дозволяє типізувати метафори в когнітивно-дискурсивному моделюванні дійсності, допомагає усвідомити амбівалентний вплив процесу метафоризації на суспільну свідомість. Аналіз розвитку уявлень про метафору в соціальному просторі й часі дозволив зробити висновок про еволюцію метафори від важливого риторичного прийому, спрямованого на посилення соціальної інтеграції до комунікативно-риторичного інструменту, що бере участь у форматуванні картини світу учасників комунікативного фрейму. Підкреслено, що важливою складовою риторичності метафори є творення певного візуального образу, який у багатьох випадках набуває вирішального значення для забезпечення необхідного інформаційно-комунікативного ефекту. Отримані результати поглиблюють соціально-філософське осмислення інструментального потенціалу метафори як засобу підвищення ефективності соціальної комунікації. Положення і висновки сприяють удосконаленню методологічних ресурсів теорії інтерпретації і увиразненню значення метафористики як невід’ємної складової артикуляційних, аргументаційних та риторичних процедур.