Осипчук Н. О. Топографічні особливості колонізації грибами роду Candida біотопу ротової порожнини

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U100627

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.07 - Мікробіологія

18-03-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.003.01

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню видового складу, частоти виділення представників роду Candida, виділених із суббіотопів ротової порожнини в умовно здорових осіб та в пацієнтів з онкозахворюваннями, цукровим діабетом І типу. Частота виявлення представників роду Candida в суббіотопах ротової порожнини пацієнтів з онкозахворюваннями становила 72,0%. Серед виділених клінічних ізолятів 70,3% займає С. albicans, 9,9% – C. glabrata, 12,9% – C. krusei, 6,9% – C. tropicalis. Частота виділення дріжджеподібних грибів у біотопі ротової порожнини пацієнтів з діагнозом ЦД І типу становила 66,1%. Серед клінічних ізолятів, виділених від пацієнтів з цукровим діабетом І типу, C. albicans займає 67,8%, C. glabrata – 10,0%, C. krusei – 16,7%, C. tropicalis – 3,3%, С. kefyr – 2,2%. Вперше встановлено топографічні особливості колонізації суббіотопів ротової порожнини дріжджеподібними грибами роду Candida в умовно здорових осіб, в пацієнтів з онкозахворюваннями та з цукровим діабетом І типу. Серед усіх штамів, виділених від обстежених осіб, превалюючим в 4-х суббіотопах ротової порожнини є C. albicans. Вперше проведено моніторинг кандиданосійства ротової порожнини умовно здорових осіб в м. Києві впродовж 2014-2018 рр., проаналізовано і науково обґрунтовано необхідність мікробіологічного моніторингу. За 5 років досліджень встановлено зростання стану кандиданосійства в умовно здорових осіб. У 2014 році рівень кандиданосійства становив 43,1%, у 2015 р. – 45,5%, у 2016 р. – 46,6%, у 2017 р. – 52,3%, у 2018 р. – 56,8%. Досліджено чутливість ізолятів Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини в умовно здорових осіб, пацієнтів з онкозахворюваннями та з цукровим діабетом І типу, до сучасних антимікотиків (амфотерицин В, флуконазол, ітраконазол). Аналізуючи рівні чутливості до антимікотиків, встановлено, що резистентність клінічних ізолятів Candida склала 94,6% до ітраконазолу, 25,1% – до флуконазолу, 10,5% – до амфотерицину В. Вперше експериментально підтверджено перспективу застосування хімічно новосинтезованих похідних алкіл (арилоксиетокси) діалкіламінопропанолу для створення нових антифунгальних перпаратів. Серед сполук найвищою активністю володіла Kc22, яка у концентрації 0,24-0,97 мкг/мл пригнічувала ріст 59,0% штамів грибів роду Candida.

Файли

Схожі дисертації