Росовська І. Ю. Сучасні проблеми співвідношення правових та релігійних норм у регулюванні суспільних відносин в Україні.

У роботі обґрунтовано, що інноваційність науково-методологічних підходів до проблеми співвідношення правових і релігійних норм на сучасному етапі українського правотворення полягає у їх людиноцентризмі, який виявляється у тому, що саме людина в її дотичності до релігійних та правових норм стає центральним об’єктом правового регулювання, а її соціально-природні правові властивості та закономірності їх державно-юридичного забезпечення поступово перетворюються на найважливішу складову зазначеного співвідношення права та релігії. Авторкою доведено, що в умовах актуальних трансформацій вітчизняної правової системи, стратегічною метою поєднання релігійних і правових норм у сферах публічно-правового та приватноправового регулювання є ідеологічно-правове забезпечення процесу децентралізації влади, що є частиною адміністративної реформи, яка відбувається в Україні. Вдосконалено розуміння специфіки юридичного відображення релігійних норм у сучасній Конституції України, складність якого полягає у відсутності єдиного загальноприйнятого наукового трактування самого поняття релігії, що зумовлює потребу постійного оновлення публічно-правової системи законодавства України з метою подальшого забезпечення функціонування партнерської горизонтальної моделі відносин держави та релігійних організацій. Концептуалізовано позицію про необхідність узгодження теологічних і світських засад для здійснення належного соціально-правового регулювання, яке з одного боку має сприяти імплементації у правову систему України морально-етичних категорій, запозичених із християнської теологічної парадигми, а з іншого забезпечувати належний рівень секуляризованості права, що на практиці уможливлює лише непрямі форми впливу релігії на право.