Угву В. У. Політика КНР щодо країн Африки.

У дисертації обґрунтовано концептуальні засади сучасного геополітичного вектору зовнішньої політики Китаю у відношенні Африканського континенту та ролі африканських країн в процесі реалізації Китаєм своєї міжнародно-політичної правосуб’єктності. З’ясовано, що в Африці Китай використовує політику «м’якої сили» та повзучої експансії, яка будується на базових принципах конфуціанства, осучаснених до вимог сьогодення: відсутності претензій; підтримці взаємних прагнень; повазі до внутрішнього устрою та форми політичного режиму; економічній, військовій, гуманітарній допомозі у розвитку країн з якими співпрацює Китай. Обґрунтовано, що зовнішня політика Китаю в Африці обумовлена декількома особливостями власного внутрішнього розвитку та потребою до постійного економічного зростання, носить характер драйвера економічного розвитку регіону з перспективою отримання надзвичайно великих преференцій від такого процесу. Проаналізовано, що існує потреба вдосконалення самої зовнішньої політики щодо країн Африканського континенту. Встановлено, що одним із таких стратегічних напрямків оптимізації всієї зовнішньої політики Китаю по відношенню до країн Африки є акцент на розвиток двосторонніх відносин з країнами, що є регіональними лідерами або мають відповідний економічний, політичний та військовий потенціал стати такими лідерами.