У дисертації представлені результати дослідження ростових, морфологічних та біосинтетичних процесів штамів видів Flammulina velutipes (Curtis) Singer, Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. та Sсhizophyllum commune Fr. за дії лазерного опромінення довжиною хвилі 405 нм, 532 нм та 635 нм в умовах різних енергетичних доз (25,05–102,5 мДж/см2) та експериментальним шляхом визначено найкращу дозу опромінення (51,1 мДж/см2). Досліджено вплив лазерного опромінення на швидкість радіального росту та морфологічні особливості міцелію досліджених грибів. У всіх варіантах дослідів з вивчення впливу лазерного опромінення на міцелій підібрані дози світла різних спектрів з однаковою щільністю енергії. Опромінення довжиною хвилі 532 нм та 635 нм виявилося оптимальним для росту міцелію штамів P. ostreatus. Крім того, нами вперше виявлено, що 532 нм та 405 нм є оптимальними для росту міцелію штамів L. sulphureus та F. velutipes, а 635 нм і 405 нм – для S. commune. Особливих відмінностей морфологічних характеристик колоній F. velutipes, L. sulphureus, P. ostreatus, S. commune за дії опромінення нами не було виявлено. Уперше встановлено ефективність використання лазерного опромінення для збільшення кількості білка у міцелії для видів F. velutipes, L. sulphureus, P. ostreatus, S. commune. Енергетична доза опромінення в усіх варіантах дослідження впливу світла на кількість білка була однаковою (51,1 мДж/см2). Для P. ostreatus, L. sulphureus та F. velutipes найефективнішим є використання опромінення довжиною хвилі 532 нм, а для S. commune – 635 нм, вміст білка збільшився для усіх досліджених нами штамів на 20,2–36,3 %. Уперше отримано результати дослідження синтезу екзополісахаридів штамами S. commune та ендо- і екзополісахаридів штамами F. velutipes, P. ostreatus за дії лазерного опромінення. Встановлено значне зростання кількості полісахаридів за дії опромінення довжиною хвилі 532 нм для P. ostreatus, F. velutipes та 635 нм для S. commune. Для P. ostreatus кількість ендо- та екзополісахаридів збільшилася на 30,5–42 %, для F. Velutipes – на 45,2–51,2 %, а для S. commune кількість екзополісахаридів зросла на 70,7 %. Уперше досліджено вплив концентрації глюкози на вміст та продуктивність каротиноїдів у міцелії L. sulphureus за дії лазерного опромінення. Для збільшення вмісту та покращення продуктивності каротиноїдів у міцелії L. sulphureus опромінення довжиною хвилі 532 нм було кращим, ніж 405 та 635 нм: вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 %, а продуктивність зросла на 166,3 %. Досліджено, що використання фотоактивованого міцелію при культивуванні на середовищі зі зниженою на 20 % концентрацією глюкози сприяє зростанню вмісту каротиноїдів на 62,3 % відносно неопроміненого міцелію на середовищі з концентрацією глюкози 10 г/дм3. Досліджено, що лазерне опромінення довжиною хвилі 532 нм, 635 нм та 405 нм веде до зростання каталазної та пероксидазної активності культурального фільтрату та гомогенату міцелію досліджених штамів. Найбільшою реакцією у відповідь на опромінення довжиною хвилі 405 нм характеризувалися штами грибів P. ostreatus та F. velutipes. Для гриба L. sulphureus доцільно використовувати опромінення довжиною хвилі 532 нм. Для гриба S. commune ефективним є використання опромінення довжиною хвилі 635 нм.
