Об’єкти дослідження – трава, листки, стебла, кореневища з коренями підлісника європейського, екстракти, індивідуальні БАР, умови зростання рослини; мета – фармакогностичне дослідження підлісника європейського та встановлення можливості створення лікарських засобів на основі БАР досліджуваної сировини; методи – морфолого-анатомічні та органолептичні, ресурсознавчі, фізичні, фізико-хімічні, хімічні, технологічні, токсикологічні, фармакологічні, мікробіологічні, статистичні; новизна – встановлено наявність основних груп БАР; визначено кількісний вміст окиснюваних фенолів, суми поліфенолів, танінів, флавоноїдів, тритерпенових сапонінів, гідроксикоричних та органічних кислот, в тому числі кислоти аскорбінової, вітаміну К1; вперше виділено та встановлено кількісний вміст фракцій водорозчинних полісахаридів (ВРПС), пектинових речовин (ПР), геміцелюлози А (ГцА) та геміцелюлози Б (ГцБ) у траві та кореневищах з коренями підлісника європейського; встановлено їх мономерний склад; вперше у траві підлісника європейського ідентифіковано 10 фенольних сполук: 6 метаболітів таніну – галокатехін, катехін, епікатехін, катехіну галат, епікатехіну галат, елагову кислоту; 2 флавоноїди – кемферол, апігенін; кумарин; ферулову кислоту; 3 сполуки стероїдної природи – β-ситостерол, стигмастан-3,5-дієн, стигмастерол; у складі ефірної олії 13 компонентів летких сполук – β-патчулен, β-кедрен, транс-α-бергамотен, β-хелміскапен, α-кадінен, α-муурулен, бісаболен, (-)-каламенен, 1-метил-6-метиленбіцикло[3.2.0] гептан, гептакозан, 4,11-селінадієн, гексагідро-фарнезил-ацетон; жирні кислоти – пальмітолеїнову, пальмітинову, лінолеву, ліноленову, стеаринову, бегенову, трикозанову, лігноцеринову, церотинову; амінокислоти – треонін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, лізин, гістидин, аспарагінову та глутамінову кислоти, серин, пролін, цистин, гліцин, аланін, тирозин, аргінін; в кореневищах з коренями вперше виявлено 11 фенольних сполук: 7 метаболітів таніну – галову та елагову кислоти, галокатехін, епігалокатехін, катехін, епікатехін, епікатехіну галат; апігенін; кумарин; 2 гідроксикоричні кислоти – кофейну, ферулову; амінокислоти – треонін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, лізин, гістидин, аспарагінова та глутамінова кислоти, серин, пролін, цистин, гліцин, аланін, тирозин, аргінін; вперше методом рідинно-рідинного фракціонування, хроматографії на колонках силікагелю, препаративної хроматографії на папері, дробної кристалізації з трави підлісника європейського виділено в індивідуальному стані 6 гідроксикоричних кислот (кофейну, хлорогенову, неохлорогенову, розмаринову, ферулову, n-кумарову) та 1 флавоноїд (рутин); з підземних органів п. європейського – 5 гідроксикоричних кислот (кофейну, хлорогенову, неохлорогенову, розмаринову, ферулову); вперше досліджено елементний склад трави та кореневищ з коренями підлісника європейського; вперше встановлено морфолого-анатомічні діагностичні ознаки сировини підлісника європейського, числові показники доброякісності трави підлісника європейського, які використано для ідентифікації та стандартизації рослинної сировини; виявлено місця зростання рослини на території Івано-Франківської та Чернівецької областей; вперше визначено запаси сировини підлісника європейського на Прикарпатті; на основі проведених фенологічних та агротехнічних досліджень встановлено можливість культивування підлісника європейського в умовах Прикарпаття; новизну досліджень підтверджено та захищено патентом України на корисну модель № 132069 «Спосіб одержання екстракту з трави підлісника європейського з кровоспинною дією»; результати – отримані результати фармакогностичного дослідження вказують на можливість використання сировини підлісника європейського як перспективного джерела БАР з кровоспинними та ранозагоювальними властивостями; досліджено параметри екстракції БАР, отримано 4 сухі екстракти з сировини підлісника європейського; доведено можливість використання екстрактів трави підлісника європейського як лікарських засобів з кровоспинною, ранозагоювальною, протизапальною та антимікробною дією; розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) «Підлісника європейського трава», «Підлісника європейського трави екстракт сухий» та «Інструкцію із заготівлі та сушіння трави підлісника європейського»; впроваджено – за матеріалами дисертаційної роботи видано монографію «Перспективи використання підлісника європейського (Sanicula europea L.) та астранції великої (Astrantia major L.) в медицині та фармації», яку разом з іншими результатами досліджень впроваджено в навчальний процес закладів вищої освіти та практичну роботу; галузь – фармація.
