Дисертаційна робота присвячена дослідженням техногенного навантаження на фітоценози природних кормових угідь в умовах Вінниччини.
Програмою досліджень передбачалось вивчення інтенсивності забруднення, коефіцієнту накопичення та небезпеки Pb, Cd, Zn та Cu у фітоценозах природних кормових угідь (абсолютні суходоли, нормальні суходоли та суходоли надмірного зволоження) в умовах різного техногенного навантаження Вінниччини.
Результати досліджень показали, що на досліджуваних територіях Вінниччини вміст у ґрунтах свинцю був у межах від 2,9 мг/кг до 3,2 мг/кг, кадмію від 0,48 мг/кг до 0,51 мг/кг, цинку від 11,4 мг/кг до 18,3 мг/кг та міді від 0,15 мг/кг до 0,20 мг/кг, що не перевищувало ГДК. Найвищий рівень нагромадження свинцю, кадмію, цинку та міді ґрунтами спостерігали у суходолах надмірного зволоження, порівняно нижчий в умовах нормальних та абсолютних суходолів.
Згідно з результатами досліджень у рослинності суходільних низинних лук концентрація свинцю коливалась у межах від 0,93 мг/кг до 2,24 мг/кг, кадмію від 0,051 мг/кг до 0,084 мг/кг, цинку від 6,8 мг/кг до 14,6 мг/кг та міді від 1,7 мг/кг до 1,9 мг/кг. Найвищий рівень накопичення важких металів спостерігався у фітомасі природних кормових лук в умовах суходолів надмірного зволоження.
За поліпшення продуктивності природних кормових лук, вищий рівень накопичення важких металів у злаково-бобовій фітомасі виявлено за поверхневого обробітку ґрунту, порівняно нижчий – за корінного поліпшення. Виявлено, що рівень важких металів за першого року вегетації злаково-бобового різнотрав’я підвищувався, а в наступні роки вегетації знижувався, особливо у варіанті корінного поліпшення природних кормових лук. Концентрація свинцю і кадмію у вегетативній масі злаково-бобової травосумішки за докорінного поліпшення природних кормових лук знижувалась із першого року вегетації. Зокрема, в середньому за три роки вегетації при застосуванні фрезерування, звичайної оранки і внесення дефекату й азотно-фосфорно-калійних добрив концентрація свинцю і кадмію знизилась відповідно у 2,0 раза і 1,3 раза, а за використання фрезерування, глибокої оранки та внесення дефекату і таких же добрив – у 2,5 раза і 1,8 раза.
Високу інтенсивність зниження накопичення свинцю та кадмію у злаково-бобовій сумішці виявлено за внесення органічних добрив (перегній, дефекат) порівняно з мінеральними речовинами (аміачна селітра, калій хлористий та суперфосфат).
