Мартинюк Г. В. Лямент в українській бароковій літературі.

Дисертація – перше системне дослідження літературного ранньобарокового жанру ляменту. Праця ґрунтується на історико-літературному та рецептивному підходах і охоплює питання генези, тематики та поетики жанру. Визначено, що джерелами формування ляментів стали народні голосіння за померлими та думи, біблійні та богослужбові тексти, а також традиції оплакування, відомі з античних джерел. Доведено, що лямент належить до епічної поезії і має етикетний характер. Обґрунтовано доцільність застосування назви «лямент», а також встановлено взаємозв’язки між ляментом та іншими спорідненими жанрами. Виявлено типологічні групи ляментів, досліджено їхню метафізичну специфіку. З’ясовано особливості стильового феномену ляментів та розкрито їхню наративну стратегію. Доведено, що базовими інструментами інтертекстуальності в ляментах є інтенції зі Святого Письма, а також фольклорні, античні та історіософські запозичення. Досліджено корпус засобів емоційності та їхнє значення для жанру.