Лета В. В. Гідроекологічні стани басейну Тиси в межах Рахівського району

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101164

Здобувач

Спеціальність

  • 11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

22-04-2021

Спеціалізована вчена рада

К 32.051.08

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Анотація

Визначено вплив природних і антропогенних чинників на формування гідроекологічних станів вод річки Тиса та її допливів у межах Рахівського району. Детально досліджено вплив геологічної будови басейну, гідрометеорологічних параметрів, різних видів антропогенного навантаження на водневий показник pH, вміст розчиненого кисню, загальну мінералізацію, вміст головних іонів, біогенних речовин, важких металів та специфічних забруднюючих речовин токсичної дії у водах річки Тиса та її притоках. Окрему увагу звернено на сезонну мінливість вищезазначених показників. Проаналізовано зміни гідроекологічних станів басейну Тиси під впливом господарської діяльності, зокрема туристично-рекреаційної сфери, сільського господарства та комунального сектору. За даними моніторингу якості вод й аналізу відібраних проб розраховані індекси забрудненості вод (ІЗВ) за період 1994–2018 рр., що змінюються у межах 0,19–0,93 та відповідають І-му (дуже чиста вода) й ІІ-му (чиста вода) класам якості вод. Інтегральні екологічні індекси (ІЕ) вод басейну Тиси за період 1994–2018 рр. змінюються у межах 1,6–2,6 і також відповідають І-му (відмінний екологічний стан) та ІІ-му (добрий екологічний стан) класам якості вод. За методикою, запропонованою Міжнародною комісією із захисту річки Дунай (МКЗРД), води Тиси за період 2006–2018 рр. віднесено до 2-го (чиста вода) та 3-го класу якості вод (умовно чиста вода), що відповідає доброму та задовільному екологічним станам. Здійснено порівняльний аналіз обраних методик оцінки якості вод на прикладі пункту моніторингу р. Тиса (смт Великий Бичків), а також визначено основні показники, які найбільше впливають на зміну гідроекологічних станів Тиси, зокрема: біохімічне споживання кисню (БСК5), нітрити (NO2-), залізо загальне (Feзаг.), марганець (Mn), мідь (Cu), цинк (Zn). На основі проведеного дослідження обґрунтовано важливість розширення мережі пунктів моніторингу якості вод у межах досліджуваної частини басейну Тиси, зокрема на річках Чорна Тиса, Лазещина, Біла Тиса, Шопурка та Косівська. Запропоновано заходи оптимізації природокористування, які дадуть змогу досягнути доброго екологічного стану вод басейну Тиси у межах Рахівського району Закарпатської області. Ключові слова: гідрохімічний режим, гідроекологічні стани, чинники впливу, витрата води, забруднення вод, клас якості вод, оптимізація природокористування.

Файли

Схожі дисертації