Назаревич М. Р. Вдосконалення лікування хворих з переломами кісток виличного комплексу на етапі післяопераційної реабілітації.

Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню методів лікування хворих з переломами кісток виличного комплексу на етапі їх післяопераційної реабілітації. Усі хворі, після проведеного відповідного хірургічного лікування, були розділені на дві клінічні групи. Для реабілітації хворих групи порівняння застосовували консервативне лікування за стандартною схемою, згідно протоколу. Схему лікування хворих основної групи доповнювали курсом (10 сеансів) транскраніальної електростимуляції (ДПС = 5 %; 70 Гц; 0,11 мс; тривалість сеансу – 35 хв.) та парабульбарним (субкон’юктивальним) введенням фібринолітичного препарату на основі рекомбінату проурокінази «Гемаза» для прискорення розсмоктування гематоми і профілактики спайкоутворення. Позитивна динаміка нормалізації психоемоційного стану хворих основної групи була підтверджена опитуванням хворих за шкалою IES-R (Оцінки впливу травматичної події). У всіх хворих на 14-ту добу спостерігався слабовиражений рівень психічних стресових реакцій. У хворих групи порівняння психічні прояви післятравматичного стресу були порівняно більш вираженими (р < 0,05). ТЕС забезпечувала врегулювання викиду стрес-реалізуючих гормонів у кров та сприяла зниженню рівня стресу в цілому у пацієнтів у післяопераційному періоді. Ін’єкції фібринолітичного препарату сприяло зменшенню периваскулярного набряку, зникненню ретроградного кровотоку в ділянці очниці. Отримані результати наукових досліджень дозволили обґрунтувати нові підходи до лікування післятравматичних стресових розладів (психоемоційних, вегетативних) та травматичної невропатії периферійних гілок верхньощелепного нерва (підочноямкового й виличного нервів) у хворих із переломами кісток виличного комплексу.