Об’єкт: проліферативна діабетична ретинопатія, відшарування сітківки з розривом сітківки, отвір макули. Мета: Підвищити ефективність трансциліарної вітректомії шляхом удосконалення її методики у хворих з вітреоретинальною патологією (проліферативна діабетична ретинопатія, відшарування сітківки з розривом сітківки, отвір макули) на підставі вивчення в експерименті структурних змін хоріоретинального комплексу та тривалості інтраопераційної кровотечі при різних температурних режимах використання іригаційних розчинів під час трансциліарної вітректомії. Методи: офтальмологічні (візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія), оптична та електронна мікроскопія, контактна термометрія, статистичний аналіз. Температуру контролювали за допомогою термоелектричного приладу, який складається з апаратно-програмного комплексу реєстрації температури (TRITON 9004ТС-А), вимірювального політетрафторетиленового зонда діаметром 23 Ga, виготовленого на основі термопари типу L та комп’ютера з програмним забезпеченням для візуалізації та реєстрація температури в режимі реального часу. Прилад розроблений Інститутом термоелектрики НАН України та МОН України спільно з ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Охолодження розчину проводили за допомогою акумуляторів холоду, охолоджених до необхідної температури. Експериментальна частина проведена на 200 очах (100 кроликів). Експеримент in vivo на кроликах показав, що рівень гіпотермії під час вітректомії залежить від температури розчину, що використовується для іригації вітреальної порожнини. Крім того, експеримент in vivo продемонстрував, що іригація розчином температурою 5° С або 22° С, призводить до зниження внутрішньоочної температури до рівня глибокої гіпотермії, тоді як використання розчину температурою 36 ° С призводить до зниження температури до рівня м’якої гіпотермії. При використанні розчину температурою 5° С, 22° С та 36° С середня температура вмісту вітреальної порожнини знизилась до 10,9° С, 25,8° С та 36,4° С відповідно. Ступінь структурних змін хоріоретинального комплексу кроликів після тривалої вітректомії залежать від температури іригаційного розчину, що використовується під час вітректомії, а також від тривалості іригації вітреальної порожнини. Вітректомія з безперервним охолодженням вітреальної порожнини кроликів із застосуванням розчинів з температурою 5° С, на відміну від розчинів температурою 22° С і 36° С, призвела до післяопераційних змін структури сітківки у вигляді нерівномірного набряку як внутрішнього, так і зовнішнього шарів сітківки, а також деструктивних змін у внутрішніх шарах сітківки за даними світлової та електронної мікроскопії. На моделі внутрішньоочної кровотечі встановлено, що використання іригаційного розчину температурою 36° С (тобто, умови м’якої гіпотермії) призводить до зменшення часу внутрішньоочної кровотечі під час вітректомії порівняно зі стандартним умовами використання розчинів (22 ° С). Враховуючи той факт, що внутрішньоочна температура у кроликів відрізняється від температури в оці людини, то для іригації використали розчини температурою 34° С (для створення умов м’якої гіпотермії), 24° С (як при стандартних умовах операційній) і 10° С (для створення умов глибокої гіпотермії). Температура вмісту вітреальної порожнини під час трансциліарної вітректомії у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію, відшарування сітківки з розривом сітківки та отвором макули залежить від температури іригаційного розчину. Встановлено, що після вітректомії з використанням розчинів температурою 34° С, 24° С та 10° С спостерігалося зниження температури вмісту вітреальної порожнини порожнини до 1,09° С, 3,58° С та 9,33° С відповідно. Після припинення іригації спостерігалося швидке підвищення температури вмісту вітреальної порожнини. Так, швидкість зростання становила 0,23° С/хв, 0,31° С/хв та 0,21° С/хв для розчинів з температурою 34° С, 24° С та 10° С відповідно. Під час трансциліарної вітректомії доцільно проводити моніторинг температури іригаційної рідини та уникати використання низькотемпературних іригаційних розчинів при тривалій вітректомії у хворих з вітреоретинальною патологією (проліферативна діабетична ретинопатія, відшарування сітківки з розривом сітківки, отвір макули). Результати роботи впроваджені в практику клінічного вузькоспеціалізованого центру мікрохірургії ока з блоком травми ока та гострою патологією органів зору Комунальної некомерційної організації «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова» м. Вінницька обласна рада; та хірургічне відділення № 2 штатний підрозділ муніципальної некомерційної організації «Старобільське районне територіальне медичне об’єднання» Старобільської районної ради. Сфера застосування - медицина, офтальмологія.
