Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). – Інститут водних проблем і меліорації НААН України, Київ, 2021.
У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування способів зрошення сої і кукурудзи в умовах Степу України за їх вирощування у двопільній сівозміні.
Експериментальну частину досліджень проведено протягом 2018–2020 рр. на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІВПіМ НААН.
Формування водного режиму ґрунту, процеси евапотранспірації та продуктивність сої і кукурудзи досліджено залежно від способів зрошення: дощування, краплинного зрошення з наземним укладанням поливних трубопроводів та підґрунтового краплинного зрошення з укладанням поливних трубопроводів на глибину 25 см. Умовний контроль – варіант без зрошення.
Основним науково прикладним результатом роботи є оцінка та наукове обґрунтування ефективності способів зрошення сої і кукурудзи за їх вирощування у двопільній сівозміні.
За результатами досліджень водного режиму ґрунту встановлено фактичні параметри та особливості формування режимів зрошення та процесів евапотранспірації рослин, побудовано статистичні моделі «Водоспоживання–Урожайність». Досліджено та встановлено особливості росту і розвитку рослин залежно від способів зрошення, параметри продуктивності сої і кукурудзи. Встановлено, що найбільшу врожайність сої і кукурудзи отримано за краплинного зрошення – 5,87 та 20,69 т/га відповідно, тоді як за підґрунтового краплинного зрошення отримано достовірне зниження врожайності зерна сої до 4,14 т/га і кукурудзи – до 16,44 т/га. За дощування зниження врожайності на 0,22 т/га і 0,62 т/га порівняно з підґрунтовим краплинним зрошенням було в межах похибки польового досліду (НІР05 = 0,49 і 1,93). Без зрошення отримано найнижчі рівні врожайності культур –1,38 т/га сої та 3,85 т/га кукурудзи.
Апробовано та виконано адаптацію розрахункового методу «Penman-Monteith» на сої для умов дощування. Встановлено, що на початковій та прикінцевій фазах розвитку рослин сої рекомендований Кс (ФAO) завищує фактичні значення ЕТс до 42,8 %, а в середині вегетації, навпаки, – занижує на 4,2-11,5 %. Тому, за практичного використання методу необхідною умовою є коригування коефіцієнтів культури Кс відповідно до кліматичних умов Степу.
Досліджено особливості формування зон зволоження середньосуглинкового ґрунту за підґрунтового краплинного зрошення, встановлено їх геометричні параметри залежно від тривалості поливу.
Розрахунками обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність впровадження способів зрошення за вирощування сої і кукурудзи.
Ключові слова: краплинне зрошення, підґрунтове краплинне зрошення, дощування, норма зрошення, режим зрошення, евапотранспірація, соя, кукурудза, продуктивність.
