Вознюк С. В. Ризосферні мікробні угруповання і симбіоз Bradyrhizobium japonicum-Glycine max за бактеріальної інокуляції та застосування фунгіцидів

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101759

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.07 - Мікробіологія

28-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.233.01

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного Національної Академії Наук України

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 «Мікробіологія» (091 – Біологія). – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2021. Дисертація присвячена вивченню методами молекулярної екології та мікробіологічними методами ризосферного мікробіоценозу темно-сірого опідзоленого ґрунту і ефективності симбіозу Bradyrhizobium japonicum – Glycine max за інокуляції високоактивними штамами ризобій або комплексним мікробним препаратом Ековітал і застосування фунгіцидів Максим Стар, Кінто дуо або Вітавакс 200 ФФ. Аналіз таксономічної структури мікробіому на рівні філумів показав, що абсолютними домінантами були бактерії, археї становили 0,5-4,5%. Вперше ідентифіковано послідовності, які раніше не було описано як представників ризосферного мікробіому сої: філуми бактерій Chlorobi, Elusimicrobia, Chlamydiae, археї Parvarchaeota і Crenarchaeota, а також некультивовані форми – Gracilibacteria і FBP. Вперше було виявлено представників родів Microvirga та Bosea, які раніше у ризосфері сої не було описано. Показано зростання біорізноманітності ризосферного мікробіому сої за умови застосування мікробної інокуляції і протруювання насіння фунгіцидами, яке підтверджується збільшенням індексів видового багатства Шенона і Менхініка та зниженням індексів домінування Сімпсона і Бергера-Паркера. Встановлено, що симбіотичні характеристики окремих штамів ризобій за їх комбінованого використання у складі препарату Ековітал забезпечували підвищення азотфіксувальної активності бобово-ризобіальної системи за інокуляції біопрепаратом та у його комбінованому застосуванні з фунгіцидом Вітавакс 200 ФФ. Показано істотне пригнічення розвитку цільових об’єктів – збудників аскохітозу і септоріозу та зростання продуктивності рослин сої за комбінованого використання фунгіцидів та бактеризації. У результаті проведених досліджень розроблено наукові основи екологічно обґрунтованого сумісного застосування мікробних препаратів і фунгіцидів для збереження біорізноманітності ґрунтової мікробіоти, покращення фітосанітарного стану агроценозів і підвищення продуктивності рослин.

Файли

Схожі дисертації