Об’єктом дослідження є процеси формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості.
Предметом дослідження є теоретико-методичні основи і практичні аспекти удосконалення формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості з погляду національного інтелектуального потенціалу.
Методи дослідження. Емпіричні результати дослідження базувались на застосуванні таких методів, як: ретроспективний аналіз, групування та узагальнення, інтерпретація наукових даних, діалектичний метод, синергетика. Для аналізу та оцінки інтелектуального потенціалу харчової промисловості використовувалися: економіко-статистичний, економічний та порівняльний аналіз, інтегральні параметри. Для опису інтелектуального потенціалу як системи, визначення структури та взаємозв’язків між елементами інтелектуального потенціалу застосовувалися: принципи теорії систем та економічної синергетики; закони фундаментального розвитку соціально-економічних систем – для формування структури, характеристик та перспектив розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості; порівняльний аналіз та методи економіко-математичного моделювання – для оцінювання інтелектуального потенціалу та аналізу ефективності його використання; експертні методи оцінювання та математичного аналізу – для аналізу взаємозв’язків між елементами інтелектуального потенціалу харчової промисловості та їх впливу на подальший розвиток; методи графічного аналізу – для наочного відображення теоретичних положень та емпіричних даних.
Удосконалено:
- систематизацію ключових факторів впливу на формування, використання та розвиток інтелектуального потенціалу харчової промисловості, які побудовано як багаторівневу структуру і доповнено групою факторів, що враховують особливості харчової промисловості;
- структурно-логічну послідовність трансформування інтелектуального потенціалу харчової промисловості в інтелектуальний капітал харчової промисловості через апарат оцінки вартості інтелектуальних ресурсів та здійснення їх правового захисту, що дозволить реалізовувати інтелектуальний потенціал і в процесі його капіталізації отримувати прибуток;
Набули подальшого розвитку:
- понятійно-категорійний апарат теорії інтелектуального потенціалу у частині визначення понять:
«інтелектуальний потенціал харчової промисловості», яке сформовано з погляду національного інтелектуального потенціалу, розглядається як система та враховує особливості харчової промисловості, і виражається через сукупність інтелектуального потенціалу працівників харчової промисловості, структурно-організаційного інтелектуального потенціалу, інтелектуальної продукції та технологій, нематеріальних активів, готових до трансформації в інтелектуальний капітал;
«інтелектуальний капітал харчової промисловості» з погляду національного інтелектуального капіталу – як сукупність інтелектуальних ресурсів харчової промисловості, що є в наявності та використовуються в процесі функціонування харчової промисловості, в результаті чого отримується галузевий продукт інтелектуальної праці і забезпечується економічний та інноваційний розвиток, зростання ВВП, конкурентоспроможність суб’єктів харчової промисловості;
- загальні принципи розроблення програми розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості з погляду національного інтелектуального потенціалу, що сформовані на основі результатів PEST-аналізу, адаптовані до особливостей харчової промисловості і виражені через систему чинників впливу з розробленням заходів ефективного використання та стимулювання розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості;
- підходи до розроблення системи заходів стимулювання використання інтелектуального потенціалу харчової промисловості, яку побудовано за ієрархічно-інтегральним принципом як цілісну трьохрівневу систему заходів (макро-, мікро-, мезорівня), на основі чого на мезорівні запропоновано створення галузевих sharing-центрів обміну результатами інтелектуальної діяльності харчової промисловості та запровадження корпоративної освіти, а на мікро-рівні – застосування системи виявлення молодого потенціалу на підприємствах і у ЗВО з метою подальшого кар’єрного росту на замовлення підприємств харчової промисловості, що дозволить активізувати перетворення інтелектуального потенціалу харчової промисловості на інтелектуальний капітал;
- теоретико-методичний інструментарій прогнозування впливу результатів реалізації програми розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості на збільшення величини доходу (роялті) підприємств харчової промисловості, який актуалізовано використанням екстраполяції тренду та врахуванням експертних оцінок із застосуванням GАP-методу, що дозволило зробити прогноз про досяжність стратегічних цілей.
Сфера використання: харчова промисловість.
