Об’єкт дослідження – диджитал-складові сучасної візуальної комунікації: динамічна 3D-графіка у позапрограмному контенті (реклама товарів та послуг, промо передач та ID-заставки телеканалів, анонси, ефірний дизайн) на українському телебаченні (телеканали «1+1», «Інтер», «Україна»). Мета роботи – дослідження особливостей функціонування диджитал-складових динамічної 3D графіки та інтерактивності зокрема як засобів реклами у сучасній візуальній комунікації.
Методологія роботи базується на комплексному підході, що дає змогу дослідити 3D-графіку в рекламних і промоційних роликах. Для визначення основних завдань та інструментів дослідження окресленої проблеми було використано історичний, логічний і теоретико-емпіричні методи – індукції, дедукції, аналогії, порівняння. Зокрема, було застосовано метод систематизації для впорядкування наявного науково-теоретичного матеріалу; методи класифікації, аналогії та порівняння – для авторської класифікації типів 3D-реклами; метод формального й образно-стилістичного аналізу – для встановлення індикаторів динамічної 3D-графіки, аналіз документальної інформації та експертне опитування для визначення досвіду та тенденцій використання динамічної 3D-графіки у вітчизняному медіадизайні, контент-моніторинг та графічно-аналітичний метод – для моніторингу реклами на обраних телеканалах й в онлайн-архівах рекламних агенцій та для візуалізації результатів дослідження. Для аналізу зображень (ідентифікації 3D на кадрах відео) використано гістограмний метод та метод аналізу насиченості й магнітуди контурів (Т. Янева та А. Вріес), а також метод ELA (Н. Кравець).
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона дає цілісне, науково обґрунтоване уявлення про особливості функціонування/використання динамічної 3D-графіки в прямій рекламі та промороликах на телебаченні як засобу візуальної комунікації брендів. Використана методика може бути застосована як базова модель для вивчення інших елементів дизайну й реклами, а також для моніторингу інших телеканалів і рекламних агентств. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання здобутих результатів для подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема для складання навчальних програм і як методичне забезпечення з дисциплін «Теледизайн», «Мультимедіапродукція», «Комп’ютерна графіка», «Графічний дизайн», «Дизайн електронних видань», «PR та реклама» та ін. Також результати дослідження можуть бути використані фахівцями для вдосконалення власної практичної діяльності. Робота може сприяти підвищенню професійного рівня та творчого потенціалу представників галузі.
Наукова новизна одержаних результатів визначається об’єктом і предметом дослідження. Уперше здійснено спробу цілісного вивчення та аналізу комплексної проблеми використання 3D-графіки як засобу телереклами. Визначено теоретико-методологічні засади, проаналізовано сучасний стан, розглянуто перспективи розвитку. Запропоновано авторську класифікацію 3D-реклами та анімаційної телереклами. Досліджено 3D-графіку як чинник, що впливає на рівень українського рекламного теледизайну на основі аналізу успіхів у відповідних міжнародних та всеукраїнських фестивалях. Запропоновано індикатори для ідентифікації 3D-графіки в телерекламі. Здійснено моніторинги, за якими визначено кількісне співвідношення використання комп’ютерної анімації з ознаками 3D-графіки в міжпрограмних блоках телеканалів «1+1», «Інтер», «Україна» протягом 2015-2019 рр. та в рекламних роликах рекламних агентств України. Узагальнено досвід використання динамічної 3D-графіки в рекламних та промороликах на українських телеканалах.
