Об’єкт дослідження – архетипні символи як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації в новинному контенті масмедійних текстів про воєнні дії на Сході України. Мета дослідження – схарактеризувати архетипний символ як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації суспільно значущих подій (воєнних дій на Сході України) у новинному контенті сучасних масмедійних текстів.
З-поміж загальнопізнавальних методів виокремлюються описовий: прийоми контекстного аналізу та інтерпретації, на підставі яких проаналізовано архетипні символи в сучасному медіатексті, засоби їх вербалізації, виявлено семантичні та структурні особливості в медіапросторі; індуктивно-дедуктивний – для аналізу й синтезу наукових теорій і концепцій, зокрема індуктивний (для узагальнення та систематизації даних про архетипну символіку, а також самі архетипні символи в медіатекстах); дедуктивний (для створення семантичного поля характеристики медійних архетипних символів). Застосовано такі методи дослідження: порівняльно-історичний, синтезу й узагальнення – для простеження виникнення понять «символ», «архетип», «архетипний символ» і суміжних категорій, їх порівняння та зіставлення; дефінітивний – для міждисциплінарного потрактування символу й суміжних категорій; диференційний – для визначення диференційних та інтегральних ознак між символом й суміжними категоріями; контекстуальний – для дослідження структурно-стильових особливостей архетипних символів у масмедійному тексті; структурно-функціональний аналіз – для виявлення засобів формування вербальної парадигми архетипних символів; компонентний аналіз – для встановлення змісту медіаповідомлення; семантичний аналіз – для вивчення семантики архетипних символів; дистрибутивний – для класифікації лексико-семантичних груп архетипних символів та виявлення властивостей їх функціонування в медіатекстах; трансформаційний аналіз – для визначення подібностей і відмінностей між етнокультурними архетипними символами, трансформованими в сучасний медійний простір; опитування – для визначення евристичних можливостей запропонованого набору семантико-стильових, архітектонічних ознак суспільно значущих подій в архетипних символах.
Новітність нововпроваджуваного полягає в тому, що: вперше: – у межах теорії соціальних комунікацій експліковано положення когнітивно-ономасіологічного підходу до дослідження явищ та процесів дійсності шляхом аналізу архетипної символіки як їх сутності, що виражена мовними засобами; – встановлено, що архетипний символ набуває експліцитного вираження в медійному просторі через розширення, окремішність, трансформацію та модифікацію спочатку архетипної схеми, а потім прообразної концептуальної схеми шляхом різних лінгвокогнітивних операцій і методологій, які формують множинність вербальних образів; – на підставі узагальнення спостережень за своєрідністю реалізації символічних значень у межах медійного контексту визначено особливості архетипного символу в медіатексті, зокрема: множинність значень, що виявляють себе в різних конситуаціях; поєднання та взаємодія цих значень через аналогію й асоціативні зв’язки; накопичення та згущення багатьох ідей, відносин як виразників символічних значень; поляризація значень, що транслюються одним і тим же референтом на різних семантичних полюсах, інтегруються масовою свідомістю в процесі комунікації; – за результатами емпіричного аналізу архетипних символів у масмедійних текстах про воєнні дії на Сході України із застосуванням полісемічності та поліфункційності визначено сучасні етнокультурні образи-символи, що формують уявлення агентів соціально-комунікативної взаємодії щодо сутності соціокультурного сенсу сучасних процесів у країні: Донбас, вогонь, зброя, захисник, ворог, перемир’я, тиша тощо;
удосконалено: – систематизацію функцій символу в медіатексті; – знання щодо структурно-семантичних ознак архетипних символів як засобів творення змісту медіаповідомлення; – інтерпретації архетипних символів як репрезентантів інформаційної картини світу українців та їх модифікації;
набуло подальшого розвитку: – класифікація символу як предмета дослідження різних галузей на підставі змістовного аналізу множини різновидів символів з урахуванням сучасних соціокомунікаційних досліджень; – інтерпретації трансформації етнокультурних символів у масмедійний інформаційний простір, зокрема регіональних медіа, та формування картини світу споживачів інформації як вербальними, так і візуальними засобами комунікації.
Результати дослідження можуть бути використані при подальших наукових дослідженнях особливостей функціонування архетипної символіки у медійному просторі; під час викладання дисциплін для здобувачів освіти всіх форм навчання освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр»; авторами інформаційних повідомлень, у яких висвітлюються воєнні дії на Сході України.
