Половинко І. С. Патогенетичні особливості реакції імунних органів в умовах хронічного стресу

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, суть якого полягає у встановленні патофізіо¬ло¬гічних особливостей імунних реакцій на хронічний стрес та їх нейроендокринні механізми. Детально охарактеризовано статевий диморфізм імунного статусу щурів як в нормі, так і після хронічного іммобілізаційного стресу. Встановлено, що за умови хронічного стресу у щурів обох статей переважає адренергічний компонент регуляції зі зрушенням вегетативного балансу в бік симпатикотонії, водночас проявлявся статевий диморфізм в імунній реакції на стрес. За підсумком дискримінантного аналізу характерними для імунотропного ефекту хронічного стресу у щурів-самців виявилися 17 показників, тоді як у щурів-самок лише 5 показників. Виявлені зв’язки нейроендокринної та імунної систем у щурів обох статей при хронічному стресі, продемонстровано індивідуальний характер реакції імунної системи на хронічний стрес. Методом факторного аналізу виявлено 4 незалежні кластери параметрів у щурів-самців та 2 кластери параметрів у щурів-самок нейроендокринно-імунного комплексу, пов'язаних між собою причинно-наслідковими функціональними зв'язками. Виявлено кореляційні взаємозв’язки між параметрами імунітету та нейроендокринної регуляції, що дозволило пояснити механізми та особливості їх зв’язків. Так, сила зв’язку між нейроендокринно-імунним комплексом за умови хронічного стресу у статевому аспекті вказує на найбільше позитивне факторне навантаження від індекса маси тимуса, тілець Гассаля тимуса, мікробного числа нейтрофілів і негативне – від ендотеліоцитів тимусу, еозинофілів і плазмоцитів селезінки, фагоцитарного індексу моноцитів, трийодтироніну і базофілів крові.