Зіскін О. С. Інститут соціальної держави: підходи до модернізації в умовах новітніх викликів

Об’єктом дослідження є процеси модернізації класичних моделей соціальної держави. Метою дисертації є вивчення та оцінка процесів модернізації інституту соціальної держави в умовах новітніх викликів (економічна глобалізація, технологічна революція та ін.). Аналіз проблематики соціальної держави уможливлюється завдяки методологічному інструментарію неоінституціоналізму та політичної компаративістики. Дослідження також базується на теоретико-методологічному синтезі філософського, історичного, юридичного та іншого аналізу ідей про соціальну державу та шляхи її реформування. В дисертаційному дослідженні визначено рівень впливу економічної глобалізації на соціальну державу в цілому та окремі її моделі. З’ясовано комплекс проблем, які спричиняє економічна глобалізація щодо нордичної, неоліберальної та консервативної (корпоративістської) моделей соціальної держави; розкрито роль технологічного чинника у зміні конфігурації інституту соціальної держави: посилення ризиків для соціальної держави (зміна ринку праці через впровадження роботизованої техніки, появу платформової економіки, розвиток фрілансу тощо) і водночас відкриття нових можливостей (технічні інновації здатні зменшити витрати на соціальну сферу). Визначені можливі механізми пом’якшення впливу технологічного чинника (оподаткування роботизованої техніки, платформової економіки тощо); з позицій політичної науки досліджено концепцію безумовного базового доходу як один з векторів реформування соціальної держави. Безумовний базовий дохід визначено як новітній інструмент соціальної політики, альтернативна форма соціального забезпечення, що гарантує кожному безумовний мінімум грошового забезпечення, який виплачується на додаток до інших (за їх наявності) доходів, отримуваних особою, в умовах масштабних змін на ринку праці, технологізації та інших новітніх викликів. Результати - можуть використовуватися в навчальному процесі при підготовці лекцій, підручників із політологічних дисциплін, навчальних курсів із вивчення соціальної політики, а також у практичній діяльності громадських активістів та інших суб’єктів політики.