Махотіна Д. С. Морфофункціональна характеристика кишечнику свійських качок

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102252

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.02 - Патологія, онкологія і морфологія тварин

11-02-2021

Спеціалізована вчена рада

К 64.070.01

Харківська державна зооветеринарна академія

Анотація

У дисертаційній роботі наведено нові результати комплексних морфологічних досліджень, задачею яких було встановлення особливостей морфофункціональної організації кишечнику свійських качок упродовж першого року постнатального періоду онтогенезу. Встановлено, що маса тіла качок чорної білогрудої породи в період з добового до 365-ти добового віку збільшилась у 55,4 рази. Найбільш інтенсивно – у 15,9 раза, ріст маси тіла відбувався у перший місяць. За цей період абсолютна маса кишечнику збільшилась у 114,7 раза, а довжина – у 4,3 раза. Максимальної абсолютної маси кишечник набував у 1-річному віці, відносної маси – у 21-добовому віці, довжини – у 180-добовому. Упродовж першого тижня в кишечнику качок відбуваються активні процеси гістогенезу і морфогенезу, що характеризуються утворенням ворсинок і крипт, збільшенням вмісту клітин і колагенових волокон у волокнистій пухкій сполучній тканині слизової оболонки, кількості гладких м’язових клітин у ворсинках. За результатами визначення середнього вікового показника мікроструктур окремих кишок визначено основні закономірності їх будови. Дванадцятипала кишка характеризується найбільшими показниками товщини стінки, абсолютної і відносної товщини слизової оболонки, висоти, ширини, площі поверхні, щільності розташування ворсинок і глибини крипт. Порожня кишка має максимальні показники щільності крипт, відношення висоти ворсинок до глибини крипт. Для клубової кишки характерні найбільші показники щільності крипт, для сліпих кишок – найбільші показники відносної товщини внутрішнього шару м’язової оболонки. Пряма кишка має найбільші показники діаметра, товщини м’язової оболонки, товщини м’язової пластинки слизової оболонки. Особливістю ентероендокринної системи свійських качок є збільшення кількості її клітин від вилуплення до 21-добового віку з наступним зменшенням у старшому віці. Упродовж першого року життя найбільший вміст аргентафінних і аргірофільних ендокринних клітин встановлено в клубовій і сліпих кишках, найменший – у дванадцятипалій. Найбільш поширеним типом ендокриноцитів є аргентафінні клітини. Ентеросимпатична нервова система свійських качок представлена підслизовим сплетенням і сплетенням м’язової оболонки. Упродовж першого року життя вона містить приблизно однакову кількість нервових вузлів, загальною віковою закономірністю яких є збільшення їх площі і зменшення щільності нейронів. Зменшення або збільшення морфометричних показників нервових сплетень відносно меншого віку вказує на пластичний стан нервової системи кишечнику. Поряд з загальною віковою закономірністю зміни морфометричних параметрів мікроструктур кишечнику характерною особливістю їх динаміки є різний ступінь достовірності збільшення або зменшення величини їх показників відносно попереднього віку.

Файли

Схожі дисертації