Минець Т. В. Пилкоутворююча здатність та якість пилку соняшника і створення автофертильних ліній з високою комбінаційною здатністю

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102278

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.05 - Селекція і насінництво

11-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.366.01

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України

Анотація

Об’єкт дослідження: закономірності прояву ознак продуктивності, вмісту олії, пилкоутворення та морфотипу в ліній, їх комбінаційної здатності, рівня ефекту гетерозису при гібридизації. Мета дослідження: визначення особливостей пилкоутворення, автофертильності, комбінаційної здатності цінних у селекційному відношенні ліній соняшнику і створення на цій основі колекції вихідного матеріалу для гетерозисної селекції з високим рівнем пилкоутворення та автофертильності. Методи дослідження: загальнонаукові, польові, лабораторні, математично-статистичні. Новизна полягає в тому, що уперше в умовах східної частини Лісостепу України було проведено детальний аналіз та оцінку ліній-відновників фертильності пилку, ліній-закріплювачів стерильності материнських компонентів і гібридів першого покоління соняшнику щодо пилкової продуктивності. Доведено необхідність оцінки пилкоутворювальної здатності інбридинг-ліній при підборі пар для схрещування з метою отримання високопродуктивних гібридів соняшнику. Установлено вплив пилкової продуктивності запилювача на зав’язуваність насінин у рослин стерильного аналога у схрещуваннях. Визначено варіабельність загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) та специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) ліній-відновників фертильності з різною пилкоутворювальною здатністю. Установлено взаємозв’язок ознак пилкоутворення, автофертильності, життєздатності і теплостійкості пилку та їх вплив на комбінаційну здатність ліній-відновників фертильності. Набули подальшого розвитку методичні рекомендації стосовно оцінок ліній соняшнику на теплостійкість, зав’язуваність, пилкоутворювальну та комбінаційну здатність; створено колекцію ліній за комплексом цінних ознак. Результати: на основі проведених досліджень, упродовж 20112019 рр. виділено лінії для створення гібридів соняшнику: Х06112В, 752-07, 07-3, 733-07, 07-14, Х526В, Х144В, Х134В, Х135В – як донори за кількістю квіточок у кошику, відсотком зав’язуваності, масою насінин з кошика, автофертильністю, життєздатністю і теплостійкістю, високими показниками ЗКЗ та СКЗ. Виділено кращі гібридні комбінації за кількістю пилку в головному кошику: лінію 752-07 з тестером Сх1010А/Мх53-10Б – 11,234 млн шт., з тестером Сх808А/Х1002Б – 8,665 млн шт.; лінію Х06112В з тестером Сх1010А – 9,33 млн. шт., з тестером Сх808А/Х1002Б – 7,92 млн шт.; лінію 07-17 з тестером Сх1010А – 23,22 млн шт; лінію 07-03 з тестером Сх1010А – 13,26 млн шт., лінію 07-42 з тестером Сх808А/Х1002Б – 11,45 млн. шт., лінію Х135В, які мали домінантний вплив на рівень цієї ознаки в гібридів F1, про що свідчить високий ступінь ефекту ЗКЗ. Виділено стерильний аналог Сх808А/Х1002Б, який має найбільший і стабільний ефект СКЗ (значення константи СКЗ дорівнювало 296,71), тому його можна рекомендувати як тестер із широкою генетичною основою для створення трилінійних гібридів соняшнику, у зв’язку з підвищенням високих температур зовнішнього середовища. Ступінь впровадження: На основі установлених особливостей пилкоутворення, життєздатності, теплостійкості, автофертильності і комбінаційної здатності було створено колекцію ліній соняшнику: 07-13, 738-07, Х06118В, Х526В, Х397В, 07-20, Х135В, 752-07, Х144В, Х134В, Х06112В, 07-3, 733-07, які використовуються в селекційній програмі ПНД «Олійні культури. Соняшник» ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН. Методичні положення про оцінку лінійного матеріалу соняшника на пилкоутворюючу здатність, теплостійкість, автофертильність, комбінаційну здатність щодо вказаних ознак у комплексі з господарсько цінними ознаками, використовуються в навчальному процесі під час підготовки здобувачів освітнього рівня «Бакалавр» та «Магістр» зі спеціальності 201 «Агрономія» (06.01.05 – селекція та насінництво). Сфера впровадження: наукові установи НААН, науково-дослідні, селекційні та насінницькі установи НАН і Мінагрополітики України, навчальні заклади.

Файли

Схожі дисертації