Снитнікова М. В. Публічне адміністрування трансплантації в Україні

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102317

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.07 - Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

20-04-2021

Спеціалізована вчена рада

К 26.503.01

Приватна установа "Науково-дослідний інститут публічного права"

Анотація

У дисертації на основі теорії адміністративного права та теорії медичного права, чинного вітчизняного та зарубіжного законодавства, досягнень у цій сфері спеціальних суб’єктів публічної адміністрації та медичних працівників трансплантологів наведено нове наукове роз’яснення завдань стосовно публічного адміністрування трансплантації в Україні. Доведено, що публічне адміністрування у сфері трансплантації – це правовий, організаційно-правовий, процедурний та організовуючий регулюючий вплив публічної виконавчої влади з метою забезпечення невід’ємного природного права людини на життя, недоторканість, охорону здоров’я та соціальну справедливість у сфері трансплантації незалежно від майнового стану та інших чинників. Розкрито юридичну природу трансплантації в адміністративно-правовому розумінні. Виявлено, узагальнено та сформовано принцип мовчазної згоди у сфері публічного адміністрування трансплантації в Україні. Розкрито зміст нормативного регулювання публічного адміністрування трансплантації в Україні. Зроблено висновок, що до основних інструментів публічного адміністрування у сфері трансплантації відносяться індивідуальні акти, плани та адміністративні договори. Розкрито адміністративне провадження у сфері трансплантації, що складається із декількох адміністративних процедур. З’ясовано зміст адміністративно-правового захисту у сфері трансплантації в Україні. Доведено, що успішний зарубіжний досвід здійснення трансплантації доводить, що досягти справедливого та ефективного забезпечення трансплантації для широких мас громадян можливо, використовуючи у законодавстві як презумпцію згоди, так і презумпцію незгоди. Зроблено висновок, що в умовах сьогодення для України проривним у сфері трансплантації можуть бути тільки засади публічного адміністрування трансплантації, які базуються на принципі згоди. Удосконалено публічне адміністрування у сфері трансплантації в Україні, що має здійснюватись у напрямках перепрофілювання діючого законодавства на засади презумпції згоди на донорство, уведення у вітчизняне законодавство категорії «потенційний донор».

Файли

Схожі дисертації