Дибовська О. В. Українська літературна казка кінця ХХ – початку ХХІ століття: поетика хронотопу.

У роботі використано та систематизовано теоретико-методологічну базу українських і зарубіжних дослідників з питань становлення казкового жанру, виявлено тенденції відображення фольклорних традицій у літературних творах, окреслено специфіку впливу актуальних проблем часу на творення поетики хронотопу. Визначено наявні класифікації хронотопу літературних казок та запропоновано актуальний на сьогодні перелік хронотопів сучасної української літературної казки. Здійснено комплексний аналіз казок І. Андрусяка («Стефа і її Чакалка», «Третій сніг»), С. Дерманського («Крамничка тітоньки Мальви», збірка казок «День народження привида»), О. Драчковської («Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама»), Д. Корній (Петрусь химородник»), З. Мензатюк (збірка «Тисяча парасольок», «Арніка»), Г. Пагутяк («Втеча звірів або Новий бестіарій»), Р. Романишин й А. Лесіва («Війна, що змінила Рондо»), В. Рутківського (казкова трилогія: «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Щирик зі змієвої гори»), Вал. Шевчука (збірка «Панна квітів»), що відображають тенденції культурної парадигми кінця ХХ – початку ХХІ століття та специфіку її представлення у казковому жанрі. Виявлено особливості реалізації поетики хронотопу українських літературних казок кінця ХХ – початку ХХІ століття та загальні тенденції відображення часопросторових особливостей у сучасних українських казках у глобальних та локальних взаємозв’язках.