Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі
наукового обґрунтування та експериментального підтвердження забезпечення
якісно нового рівня відображення властивостей багатокомпонентних порошкових і
композиційних матеріалів в генерованих акустичних полях за рахунок їхнього
керування.
В результаті критичного аналізу сучасного стану використання акустичних
методів під час досліджень гетерогенних середовищ та проведення модельних
23
експериментів сформульовані вихідні принципи й проблеми практичного
застосування акустичних полів для оцінки властивостей багатофазних порошкових
та композиційних матеріалів. При цьому виявлені, досліджені і систематизовані за
класами (вихідні компоненти матеріалу, технологія його виготовлення, особливості
матеріалу, метод вимірювань, геометрія зразка) фактори впливу на результати
такої оцінки.
Для відпрацювання технології створення багатокомпонентних порошкових та
композиційних матеріалів за критеріями досягнення певних модулів пружності
були сформульовані умови отримання високої точності вимірювання величин
динамічних модулів пружності та виміряні динамічні модулі пружності у
конкретних матеріалах. При цьому акцентовано увагу, що найбільш суттєві
похибки вимірювань характеристик пружності багатофазних порошкових
матеріалів стосуються, перш за все, не точності апаратних пристроїв, а
принципових підходів до їхнього застосування.
Отримано ряд якісно нових результатів стосовно контролю властивостей
матеріалів (характеристики пружності матеріалів медичного призначення, розподіл
властивостей за об’ємом матеріалу, особливості процесів компактування та
контактоутворення, у тому числі в анізотропних матеріалах, контроль стадійності,
відпрацювання технологічних режимів, тощо).
Методологія, яка дістала розвитку в роботі, дозволяє на основі аналізу
особливостей будови матеріалу і розв'язуваної задачі шляхом керування
акустичним полем й адекватної постановки експерименту синтезувати акустичні
методи прогнозування і контролю, діагностичні параметри яких мають підвищену
чутливість до конкретної властивості, особливостей структури або дефектів
матеріалу із будь-якою складною структурою і тому сьогодні їх вже
використовують в ІПМ НАН України для одержання якісно нової інформації про
структуру і реальні вірогідні значення властивостей порошкових і композиційних,
у тому числі багатокомпонентних, матеріалів, під час відпрацювання технології їх
створення, при виготовлені, паспортизації та експлуатації виробів з них, для
порівняння і тестування різних матеріалів за певними властивостями. Проведено
розробки, які пройшли апробацію в умовах виробництва.
Ключові слова: порошкові та композиційні матеріали, пористі пресовки,
титан, багатошаровий мікроламінат, псевдосплав, модулі пружності, швидкість
поширення пружних хвиль, акустичні методи, неруйнівний контроль.
