Пелешенко Н. І. Рецепція барокової драми в українській літературі ХХ ст.. у контексті типології стилів

Дослідження присвячене комплексному аналізові наукової спадщини І. Франка, зокрема працям, у яких висвітлюються основні питання української середньовічної літератури. У роботі з’ясовано зміст поняття «дискурс» як процесу формування наукової дисципліни «Історія української літератури», зафіксованого у відповідних текстах зі спадщини І. Франка (отже, пов’язаного з історико-культурним контекстом) на прикладі періоду, який сучасні медієвісти називають раннім і зрілим українським Середньовіччям. Проаналізовано франкознавчі праці ХХ–ХХІ ст., вивчено наукові медієвістичні тексти І. Франка та інших науковців, наведено порівняння із сучасними дослідженнями. Встановлено, що дискурс української середньовічної літератури в науковій спадщині вченого формують такі висловлювання-функції: тяглість і неперервність української національної літератури; тісний зв’язок писемних та усних пам’яток; «двоїстість» літературної мови (співіснування одночасно церковнослов’янської та народної мови); неможливість установити точне авторство й дату написання / компонування / перекладу середньовічного твору (для більшості текстів визначення часу їх написання й авторства залишається на рівні гіпотез); «напіворигінальні» тексти раннього і зрілого українського Середньовіччя; «легендовий стиль» давніх пам’яток; традиційність, шаблоновість, імперсональність києворуської літератури.