Лучин О. М. Формування та реалізація регіональної політики на засадах стійкого розвитку

У дисертаційній роботі запропоновано комплекс напрямків і заходів з реалізації регіональної економічної політики, диференційований в залежності від виділених типів регіонів, що полягає в наступному: для депресивних регіонів – необхідне використання двох основних механізмів - залучення «екстенсивних» приватних інвестицій і глибока інтеграція в «соціальні» регіональні цільові програми; для «регіонів що подають надії на успішний розвиток» - державна політика залучення «інтенсивних» приватних інвестицій для розвитку економічного потенціалу регіону і забезпечення його глибокої інтеграції в «інфраструктурні» регіональні цільові програми; для регіонів, які вже вийшли на сталий розвиток - активізація власних джерел доходів, акумуляція вільних фінансових ресурсів, зміцнення фінансової стійкості регіону на основі врегулювання фінансових взаємовідносин з центром, проведення доцільного оздоровлення збиткових підприємств, скорочення безробіття; для регіонів-лідерів - забезпечення максимальної свободи і конкуренції товаровиробників, всебічна активізація економічної діяльності. Удосконалено типологію регіональної політики, що характеризується виділенням трьох основних типів регіональної економічної політики в залежності від специфіки взаємовідносин центру і регіонів: централізовано підпорядкованої, конкурентної і гібридної. Удосконалено підхід до вимірювання інтегральної інвестиційної привабливості регіонів, який розглядає інвестиційну привабливість, як незалежну змінну, що описує рівень інвестиційної активності регіону і оперує об’єктивним критерієм необхідності і достатності використаної сукупності окремих факторних ознак та адекватності методики зведення кількісних характеристик в інтегральний показник. Удосконалено принцип формування механізму територіального розподілу інвестиційних проектів в системі регулювання територіальної економічної диференціації, який ґрунтується на перенесенні акценту інвестиційної підтримки проблемних регіонів з державного рівня на економічно розвинені суб’єкти (сусідні регіони, області тощо) при державному стимулюванні зацікавленості останніх.