Об’єкт дослідження – різножанрові твори сучасної прози для дітей З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка, котрі презентують літературне покоління, сформоване в 1990-х, що продовжило свій розвиток на початку нового століття, коли в українському літературознавстві поширилися ідеї екокритики. Творча лабораторія З. Мензатюк, О. Ільченка та І. Андрусяка як вихідців із різних регіонів України засвідчує інший геосоціальний досвід і художню реалізацію.
Мета дослідження – на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка дослідити специфіку реалізації екологічних аспектів сучасної літератури для дітей з урахуванням проблемно-тематичних і жанрових особливостей творів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної прози для дітей в аспекті екокритики. Окреслено специфіку екокритичних студій у контексті інтердисциплінарних досліджень.
Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням екологічних аспектів сучасної літератури для дітей. На матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка доведено ефективність екокритики.
Відтворено роль інтердисциплінарних досліджень у сучасному літературознавстві. Зокрема досліджено становлення та розвиток екокритики («зелених студій») як аналізу літератури та культури в аспекті екологічних взаємодій. Простежено чотири хвилі екокритики: від в англомовного природничого письма до розвитку прикладних студій на сучасному міжнародному етапі (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic та ін.).
Виокремлено спорадичну увагу до екокритики в сучасному українському літературознавстві.
Простежено, що тема взаємодії людини і природи – одна з провідних у літературі для дітей ХХ ст. У творчості Олени Пчілки екологічні аспекти є складником патріотичного виховання. Проблемно-тематичний спектр прози О. Іваненко презентує багатство природничих тем, які об’єднані морально-етичними чинниками. Повісті-казки В. Нестайка сповнені багатством природничої інформації про взаємодію видів між собою та з довкіллям. Природа у прозі В. Близнеця опоетизована, сповнена ліризму, делікатного одкровення, дитячого зачудування світом усього живого, здатності побачити неймовірне у звичних речах.
Досліджено, що сюжет «Арніки» З. Мензатюк розгортається як варіант казки про живу воду за допомогою мотиву подорожі. Простежено також у творі жанрові елементи казки-легенди, в якій пояснено історію лікарської рослини. Ідеї світової гармонії підпорядкована думка про єдність людини та природи, про ідеальні екологічні взаємодії.
Проаналізовано, що для проблематики міських казок збірки З. Мензатюк «Тисяча парасольок» характерно поєднання морально-етичних, пізнавально-екологічних і міфологічних аспектів. Зокрема малий читач дізнається про живу й неживу природу українських Карпат, про взаємопов’язаність усього на Землі, а також відомості з астрономії і т. ін.
Зауважено, що збірка есе З. Мензатюк «Український квітник» присвячена культурним рослинам українського саду. Наскрізний авторський задум полягає в думці про необхідність збереження природи, зокрема червонокнижних видів рослин. Спостережено, що екологічний аспект збірки есе З. Мензатюк «Зелені чари» пов’язаний також із усвідомленням проблем, про які сигналізує Червона Книга України.
Досліджено, що в оповіданні О. Ільченка «Де живуть тварини» в художній формі презентовано етологію та екологію українського світу. Лейтмотивом історії є думка про важливість кожної живої істоти.
Пізнавальні завдання оповідання О. Ільченка «Мандрівка Дощинки» проаналізовано на перетині літератури та природознавства. Презентуючи художній опис процесу колообігу води в природі, автор сприяє формуванню екологічної компетентності дітей.
Спостережено, що в оповіданнях «У кого ріжки кращі» та «Як коник співати навчився» О. Ільченко демонструє вплив літератури для дітей на формування принципів екологічної взаємодії. Екологічний аспект презентовано відтвореними ланцюгами екологічних взаємодій.
Доведено, що екологічні аспекти віршоказок І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» зреалізовано в соціальному вимірі. Мета такого зображення – утвердження думки про повагу до кожного життя, його самодостатність, а також про гармонійну взаємодію у природі. Актуальним є мотив екологічної безпеки, втілений, зокрема, в проблемі антропогенного впливу на природу.
Підкреслено, що в повісті-казці І. Андрусяка «Третій сніг» екологічна тема переплітається з антиколоніальною. Визначальними є мотиви екологічної поведінки людини, формування емпатії до живого й поваги до довкілля. Антиколоніальний характер повісті-казки визначає думка про мову як основу національної ідентичності.
Екологічні аспекти у творі І. Андрусяка «Морськосвинський детектив» розглянуто в контексті жанрово-стильових особливостей. Три історії твору є самостійними пригодами, інтертекстуальні зв’язки яких покликані зацікавити дітей класичною літературою. Подіям та явищам природи письменник намагається дати наукове чи просто логічне пояснення.
