Лобач К. В. Керамічні матеріали на основі карбіду кремнію для атомної енергетики

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102690

Здобувач

Спеціальність

  • 05.17.11 - Технологія тугоплавких неметалічних матеріалів

11-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.050.03

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Анотація

11. Об’єкт дослідження процес отримання безпористої структури SiC-кераміки, комплекс фізико-механічних властивостей SiC та SiC з добавками (В, С, Si та Cr). Мета дослідження Для вирішення поставлених задач застосовувався комплекс експериментальних досліджень. Дослідні зразки отримувалися методом ВГП. Дослідження фазового складу вихідних матеріалів і отриманих зразків проводилися з використанням аналітичних методів – 3D-томографії (DXR-HD), рентгеноструктурного аналізу (ДРОН-4-07), диференційно-термічного аналізу (ТА Instruments SDT Q 600), інфрачервоної спектроскопії (ІКС-29). Мікростуктурні дослідження зразків та елементний аналіз (EDX) проводились методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ), Zeiss EVO 40, JSM-7001F. Фізико-механічні властивості визначалися методом індентування (FM-800, ПМТ-3). Опромінення зразків відбувалося гальмівним випромінюванням γ-квантів, яке отримано на лінійному прискорювачі електронів (ЛПЕ-10). Корозійні випробування в умовах, що імітують внутрішньокорпусне середовище водо-водяного реактора ВВЕР-1000, проводились в автоклаві. В дисертаційнії роботі використовувалися методи: визначення щільності, 3D-томографії, рентгеноструктурного аналізу, ІЧ-спектрометрії, скануючої електронної мікроскопії, енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та метод вдавлення алмазної пірамідки Вікірса. Практичні результати роботи спрямовані для атомної енергетики та полягають в експериментальних даних впливу Cr на фізико-механічні властивості, корозійну та радіаційну стійкість SiC для технології виробництва SiC/SiC композитів. Також обґрунтовано можливість використання SiC(Сr) кераміки в якості матеріалу контейнерів для зберігання та геологічного захоронення радіоактивних відходів українських АЕС. Ступінь упровадження відображається актом впровадження у навчальний процес ХНУ ім. В.Н. Каразіна та міжнародним проєктом “ConCorD” (Container Corrosion under Disposal conditions) в рамках програми ЄС по поводженню с радіоактивними відходами EURAD, 2021 – 2024 (Project Number 847593). Наукові результати роботи можуть бути використані в наступних підприємствах та вищих навчальних закладах: «НАЕК Енергоатом», "Об'єднання "Радон", КБ Південне, НТУУ «КПІ ім. Сікорського», Державний університет «Одеська політехніка», Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Файли

Схожі дисертації