Кузнецова Г. С. Роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі діабетичної хвороби нирок та можливості її корекції при лікуванні цукрового діабету

Дисертаційна робота присвячена вивченню стану ендотелію у пацієнтів із ЦД 1 і 2 типу, а також визначення впливу стаціонарного лікування і нормалізації вуглеводного обміну на перебіг ДХН, а також здійсненню прогнозів щодо розвитку і прогресування діабетичної ангіопатії. У дослідженні брали участь 150 людей, серед яких – 130 пацієнтів із ЦД – 31 пацієнт із ЦД 1 типу та 99 пацієнтів із ЦД 2 типу, які склали основну групу дослідження і 20 практично здорових осіб склали групу контролю. Було встановлено, що поліпшення глікемічного контролю і комплексна терапія наявних ускладнень ЦД призводить до значного зниження ендотеліального ушкодження у пацієнтів як з 1, так і з 2 типу ЦД, а значить, сприяє протекції судин (р < 0,05). Це відображається в зниженні ендотеліальної десквамації і проявляється через 10 днів від початку даного дослідження (р <0,05). З метою визначення стійкості ангіопротекторного ефекту було проведено 3х місячне дослідження, яке включало 50 пацієнтів із ЦД 1 і 2 типу. Вихідний рівень ЦЕК в середньому склав 2530 ± 204,8 клітин/мл, через 10 днів після стаціонарного лікування – 1792 ± 117,9 клітин/мл. І на заключному візиті через 3 місяці – 1706 ± 58,9 клітин/мл. Статистично значуще зниження ступеня ендотеліоцитемії спостерігалося у всіх групах пацієнтів із ЦД з різною ШКФ. В результаті застосування нами методу множинної лінійної регресії була побудована прогностична модель, яка здатна прогнозувати рівень ЦЕК через 3 місяці після закінчення 10-денного комплексного стаціонарного лікування в залежності від типу ЦД. R2 цієї моделі становив 83%, скоригований R2 – 85%, що підтверджує доцільність провідності ангіопротекторної та нефропротекторної терапії у пацієнтів за ЦД. Корекція ЕД може стати новою стратегічно важливою в плані попередження ускладнень терапевтичної мішенню при лікуванні і профілактиці діабетичної судинних ускладнень при ЦД.