Толстун Д. О. Вплив гіпоксично-гіперкапнічного середовища на фізіологічні показники і старіння лабораторних тварин

Дисертація присвячена дослідженню можливості зниження основних фізіологічних показників інтенсивності метаболізму (gross metabolic indices), які вважаються найбільш ефективними детермінантами активного довголіття і уповільнення розвитку вікової патології. ГГС створювали у тварин, утримуючи їх у контейнерах з обмеженою вентиляцією, що призводило до зниження Ро2 і пропорційного зростання Рсо2 у повітрі. У частині експериментів рівень гіпоксії і гіперкапнії додатково змінювали за допомогою попереднього додавання інших газів - Не, Ar, N2, H2, O2, CO2. Показано, що ГГС зменшує швидкість газообміну (Vo2 та Vco2), споживання їжі і води та масу тіла. Це робить його моделлю "добровільного" обмеження калорій та нормалізації надмірної ваги. Не виявлені помітні зміни експресії генів, які зазвичай активуються при стресі (hsp-90) або роз'єднанні окислення і фосфорилювання (ucp-2). При ГГС зменшувався розвиток діабету (стрептозотоцинова модель) та прискорювалось загоєння ран. Інкубація дрозофіл у штучній атмосфері із застосуванням оптимальних концентрацій Н2, He та Ar у повітрі призводила до уповільнення газообміну, збільшення активності ключових антиоксидантних ферментів (СОД та каталази), підвищувала стресостійкість і подовжувала тривалість життя.