Пихтєєва О. Д. Патогенетичні механізми системної токсичності при використанні гіпертермічної інтраопераційної інтраперитонеальної хіміоперфузії з цисплатином при канцероматозі очеревини (клініко-експериментальне дослідження)

Роботу присвячено вивченню патофізіологічних механізмів токсичності платини (Pt) при проведенні гіпертермічної (41–44°С) інтраопераційної інтраперитонеальної хіміоперфузії (HIPEC) очеревини з цисплатином. При обстежені 15 пацієнтів виявлено збільшення концентрації Pt в крові та сечі, порушення мікроелементного гомеостазу, зміни в біохімічних аналізах після HIPEC з цисплатином (ЦП). Показано, що на прояви системної токсичності ЦП впливає загальний стан, вік, обсяг циторедуктивної операції, наявність інтеркурентних неонкологічних захворювань. Проведено експериментальне моделювання HIPEC на щурах. Показано, що Pt потрапляє у кровоток, накопичується в нирках, селезінці та печінці, при цьому відбуваються зміни біохімічних показників, які можливо носять адаптаційний характер, та слабо виражені морфологічні зміни, які залежать від температури розчину. Наявність Pt в очеревині, нирках та печінці свідчать про те, що можливо прогнозувати віддалені ефекти загальнотоксичної дії ЦП, які будуть розвиватися з часом при вторинному перерозподілі накопиченої Pt. При введенні ЦП відбувається швидке зростання загального вмісту металотіонеїнів у печінці та нирках, що має захисну і адаптаційну дію організму до хіміотерапії ЦП. Підвищення температури при HIPEC підсилює не тільки терапевтичну дію ЦП (що було показано раніше), а й токсичну дію ЦП на нирки та печінку. З позицій сучасної патофізіології доказано, що при проведенні хіміотерапії сполуками Pt необхідно проводити дії, спрямовані на зниження побічної дії Pt та підвищеної температури на паренхіматозні органи (перш за все нирки), при проведенні HIPEC.