Крилов М. А. Розвиток інституту дипломатичного захисту фізичних і юридичних осіб

У роботі простежено історію становлення інституту дипломатичного захисту, досліджено поняття інституту дипломатичного захисту; виявлені проблеми, що виникають при здійсненні дипломатичного захисту осіб, які мають подвійне громадянство, та осіб без громадянства; зроблений аналіз проекту статей Комісії міжнародного права про дипломатичний захист. Виокремлено державоцентриський підхід – як виключно дискреційне право держави на здійснення дипломатичного захисту, та антропоцентриський підхід до дипломатичного захисту, який передбачає позитивний обов’язок держави щодо надання дипломатичного захисту. Обґрунтовано, що в основі дипломатичного захисту лежить компроміс між двома конфліктуючими принципами: персональним верховенством і територіальним верховенством держав. У зв’язку з цим було запропоновано авторське визначення дипломатичного захисту як комплексу заходів, визнаних згідно з міжнародним правом, за допомогою яких держава діє в умовах розширеної юрисдикції щодо своїх громадян з метою захисту своїх прав при дотриманні встановлених необхідних умов. Доведено, що еволюція правил, які стосуються дипломатичного захисту, показує, що в процесі становлення правил дипломатичного захисту враховувалися різні, часом конкуруючі інтереси, однак основними є інтереси держави громадянства.