Ракітіна М. І. Діахронні виміри лінгвокультурного концепту ЛЮБОВ (на матеріалі китайських народних пісень).

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокультурного концепту ЛЮБОВ на матеріалі китайських народних пісень, а також теоретичних засад лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики. Виділені такі засадничі складники, як мовна картина світу та концепт, вивчення яких дозволяє декодувати культурну та історичну інформацію, що міститься у мовних структурах. Досліджено пісенну традицію Китаю, зокрема народні пісні на різних етапах їхнього існування. Дослідницьку увагу зосереджено на важливій когнітивній функції китайських народних пісень, а також на їхній естетичній та комунікативній функціях (розважального інструменту та “соціального дзеркала” у суспільстві епохи Чжао, Хань та Південних і Північних династій). Виділено основні етапи становлення і побутування китайських народних пісень, а також окреслено притаманні їм характер та тематика. Одним із основних морально-етичних концептів, що мали вплив на формування поведінкових реалій китайского етносу визначено лінгвокультурний концепт ЛЮБОВ. Окреслено склад цього концепту та його місце в концептосфері етноментальності китайців, проаналізовано його лексичний та образно-символічний складники.