Бондаренко Є. І. Правовий прецедент у сучасних правових системах світу.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правового прецеденту, аналізу його ролі в системі джерел права в різних правових системах світу на сучасному етапі суспільного розвитку. Розкрито стан наукової розробленості проблеми визнання правового прецеденту джерелом права в різних правових системах світу. У роботі здійснено аналіз генезису правового прецеденту як джерела права з використанням сучасних наукових досліджень, розкриваються питання його юридичної сили та особливостей застосування поряд з іншими джерелами права в різних сучасних правових системах. Вироблено комплексне теоретичне уявлення про правовий прецедент, визначено його поняття, роль та юридичну силу в системі джерел права сучасних правових систем та окреслено тенденції його розвитку як соціально-правового явища. Проведено теоретико-правове дослідження поняття та сутності правового прецеденту шляхом узагальнення та систематизації основних наукових підходів вітчизняної та зарубіжної доктрини; розглянуто основні етапи і тенденції становлення та розвитку правового прецеденту як джерела права в різних правових системах світу в історичній ретроспективі; досліджено правову природу правового прецеденту, його ознаки та виокремлено й систематизовано його види. Сформульовано уточнене авторське визначення поняття «правовий прецедент» та з’ясовано роль, місце та юридичну силу правового прецеденту в системі джерел права шляхом дослідження характеру його зв’язків та взаємодії з іншими джерелами права. Проведено порівняльний аналіз форм вияву та юридичної сили правового прецеденту в правових системах країн англо-американської, романо-германської, традиційної та релігійної правових сімей; проаналізовано форми зовнішнього вияву суддівського розсуду і процес набуття ним рис правового прецеденту як в історичній ретроспективі, так і в сучасних умовах. У дослідженні окреслено виняткову роль правового прецеденту в системі джерел права, розглянуто доцільність і можливість застосування правового прецеденту в країнах, де він не визнається офіційним джерелом права, хоча фактично використовується як ефективний правовий регулятор. Окрім цього, обґрунтовано позицію щодо необхідності визнання правового прецеденту джерелом права у країнах романо-германської правової сім’ї.