Об'єкт дослідження: державна політика у сфері цифровізації. Мета полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні й розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державної політики у сфері цифровізації правового регулювання в Україні. Методи: історичний; логічного аналізу; порівняння; опису; індукції; аналогії та синтезу. Результати: розв’язано актуальне конкретне наукове завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій удосконалення механізмів державної політики у сфері цифровізації правового регулювання в Україні. Новизна: сформульовано та теоретично обґрунтовано концептуальні положення у сфері публічного управління, теоретичним базисом якого є запропонована інтеграційна модель розвитку державної політики в умовах цифровізації правового регулювання в Україні; удосконалено визначення стану функціонування інституціональних механізмів державної політики у сфері цифровізації правового регулювання в Україні, який охарактеризовано як незадовільний і запропоновано підвищити його результативність шляхом застосування системного підходу, що передбачає уточнення факторів впливу на цю політику та будови комплексного механізму з урахуванням загальних і спеціальних принципів державного управління, обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку механізмів державної політики у сфері цифровізації правового регулювання в Україні з урахуванням позитивного закордонного досвіду в цій сфері та визначенням пропозицій щодо вдосконалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, у межах якого уточнено етапи гармонізації правового поля в напрямку формування єдиного цифрового простору між Україною й ЄС з метою реалізації її інтеграційних прагнень, а також шляхи усунення розбіжностей у національних правових режимах у сфері цифровізації України та країн-членів ОЕСР, зокрема, під час реалізації регуляторної політики, державно-приватного партнерства тощо; дістали подальшого розвитку сутнісна характеристика понять «цифровізація державної політики» і «державна політика цифровізації» з позиції визначення умовних політико-цифрових «дискурсів», визначення структури системи державної політики у сфері цифровізації правового регулювання з акцентуванням ключової ролі інституціональних механізмів державного впливу, що приводять у рух цю систему за допомогою використання правових інститутів й удосконалення діяльності суб’єктів такого впливу, спрямованої на забезпечення соціально-економічного розвитку в умовах нарастаючої цифровізації економіки, суспільства та державного управління на всіх рівнях, узагальнення форм реалізації державної політики у сфері цифровізації правового регулювання за кордоном – правотворчості, правозастосування, правозахисту та правової освіти, які відзначаються дієвою регуляторною політикою, створенням єдиних цифрових платформ і єдиного цифрового простору, налагодженням інституційної співпраці, упровадженням етичних засад і державно-приватного партнерства та ін. Впроваджено в діяльність: Сумською обласною державною адміністрацією, Національним університетом цивільного захисту України. Галузі використання: державні органи управління, органи місцевої влади та самоврядування, громадські організації.
