Об’єкт дослідження: соціальний капітал в українському суспільстві. Предмет дослідження: структура, динаміка та джерела соціального капіталу, чинники та механізми формування та взаємодії різних його форм. Мета: ідентифікація та концептуалізація чинників та механізмів формування та конвертації соціального капіталу в українському суспільстві з урахуванням характерних особливостей його структури, динаміки та джерел. Методи дослідження: аналіз та синтез, історичний аналіз, компаративний аналіз, системний аналіз, типологізація, моделювання, метод індивідуального інтерв’ю у техніці «face-to-face», дисперсійний аналіз; індексний метод; кореляційний аналіз; регресійний аналіз; факторний аналіз. Теоретичні та практичні результати: Здійснено соціологічну концептуалізацію соціального капіталу як ресурсу суспільного розвитку та експліковано чинники та механізми формування та конвертації різних форм соціального капіталу в сучасному українському суспільстві. Розроблено ґрунтовну характеристику новітніх тенденцій динаміки розвитку та особливостей факторної зумовленості соціального капіталу в Україні, зокрема у порівнянні із іншими країнами світу. Удосконалено комплексну оцінку потенціалу громадянського суспільства, держави, інституту сім’ї та системи освіти як джерел соціального капіталу в українському суспільстві. Новизна: запропоновано інтегральне авторське визначення поняття «соціальний капітал» як сукупності соціальних ресурсів, що визначаються кількісними та якісними характеристиками системи взаємодії, що є укорінені у певній історично-культурній, ціннісній та соціально-політичній системі та ефектом свого застосування мають підвищення ефективності взаємодії; розроблено концептуальну схему реалізації та відтворення соціального капіталу суспільства, що підкреслює взаємодію та взаємозалежність чотирьох його структурних доменів: соціальної структури, когнітивно-реляційних характеристик взаємодії, індивідуальних характеристик, що впливають на взаємодію, факторів культурно-історичного та політико-економічного середовища; розроблено теоретично обґрунтовану матрицю джерел та функцій соціального капіталу, що включає такі його основні форми: єднальний, горизонтально-інтегруючий «неформальний» капітал, горизонтально-інтегруючий «формальний» капітал, вертикально-інтегруючий капітал; розроблено та випробувано комплексну теоретично обґрунтовану матрицю показників соціального капіталу шляхом операціоналізації через низку з 40 емпіричних індикаторів трьох форм (єднального, горизонтально-інтегруючого та вертикально-інтегруючого) та трьох аспектів (структурного, когнітивного та реляційного) соціального капіталу. Ступінь впровадження: Отримані теоретичні та емпіричні результати сприяли вдосконаленню навчальних курсів «Соціологія. Основи теорії», «Основи теорії комунікації, «Сучасні соціологічні теорії», які викладаються для студентів І та ІІ курсу спеціальності «054-Соціологія» освітньо-професійної програми «Соціальні комунікації, реклама та зв'язки з громадськістю» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
