Коцюруба А. І. Захист прав відповідача в цивільному процесі України.

У дисертаційній роботі проведено детальне дослідження сутності цивільного процесуального правового статусу відповідача в цивільному судочинстві, розкрито особливості загальних та спеціальних цивільних процесуальних прав відповідача. Окрему увагу в дисертаційному дослідженні приділено ґрунтовному аналізу таких інститутів цивільного процесуального права України, як: заперечення відповідача, зустрічний позов, зустрічне забезпечення, мирова угода, процедура врегулювання спору за участю судді, професійна правнича допомога, самопредставництво юридичних осіб. У результаті аналізу зарубіжного законодавства щодо використання альтернативних способів вирішення спору, автором запропоновано та обґрунтовано доцільність запровадження механізму обов’язкових судових примирювальних процедур, як ефективних та необхідних засобів захисту прав відповідача в цивільному судочинстві України. Було доведено, що «гонорар успіху» є формою винагороди адвоката за супровід судової справи з відкладальною умовою, а також те, що суд не може обмежувати право відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, ставлячи таке право в залежність від надання суду доказів фактичної оплати послуг, оскільки фінансові зобов’язання сторін залишаються між адвокатом і клієнтом незалежно від правової оцінки суду реальності розрахунку між сторонами. У зв’язку із запровадження у 2017 році виключного права адвокатів на представництво у суді дисертантом досліджено особливості професійної правничої допомоги адвоката, а також інституту самопредставництва юридичних осіб у цивільному процесі України. З метою надання об’єктивної оцінки національному законодавству автором систематизовано наявну в Україні судову практику щодо захисту відповідача у цивільному процесі України, а також окреслено ключові її проблеми та подальші тенденції розвитку. Практична цінність роботи полягає в тому, що в дисертації окреслено проблеми правового регулювання захисту відповідача в цивільному процесі України. Актуальність дисертації підсилюється також тим, що в ній запропоновано авторське бачення подальших напрямів вдосконалення положень цивільного процесуального законодавства з дослідженої теми.