Кателевський В. М. Удосконалення елементів технології вирощування міскантусу гігантського (Miscanthus giganteus) для виробництва біопалива в Лісостепу України.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0422U100017

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.09 - Рослинництво

21-12-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.360.01

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

Анотація

Дисертаційну роботу присвячено удосконаленню елементів технології вирощування міскантусу гігантського для виробництва біопалива в лівобережній частині Лісостепу України. Досліджувалися нові елементи технології, які передбачають застосування мінерального удобрення у дозах N30P30K30 і N60P60K60, і передсадивне замочування ризом із поєднанням позакореневого підживлення регуляторами росту Вимпел-К і Квантум Голд. Для дослідження обрано сорт міскантусу вітчизняної селекції (оригінатор Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН) «Осінній зорецвіт». Застосування замочування садивного матеріалу у регуляторах росту Вимпел-К і Квантум Голд, як нового елемента технології показало, що у варіанті з препаратом Вимпел-К приживлюваність рослин була вищою – за чотири роки у середньому 66,8 %, тоді як регулятор росту Квантум Голд спричиняв у таких стресовий стан. Особливо чітко це простежувалося у посушливі роки. Найвищі показники висоти рослин (140 см у середньому за чотири роки) зафіксовано на фоні N60P60K60 разом із дворазовим позакореневим обприскуванням. Найінтенсивніше пагоноутворення припадало на кінець літа – початок осені (серпень – вересень). Найбільшу кількість листків (15 шт.) спостерігали у варіанті N30P30K30 за дворазового позакореневого обприскування розчином препарату Квантум Голд. Для формування урожайності сухої надземної маси найвищий приріст забезпечили замочування у препараті Вимпел-К і дворазова обробки ним же (на 1,1 т/га). Найбільшим показник урожайності у випадку підземної маси (по 3,5 т/га) виявився у варіанті замочування ризом у Квантум Голд за перехресної дії обох препаратів за дворазового обприскування. Найбільше накопичення азоту по органах рослини міскантусу відзначено у листках (1,3 % у сухій біомасі), хоча показник фосфору спостерігався однаковим у всіх частинах рослини (по 0,2 %), тоді як калію найбільше було у сухій біомасі підземних живців (1,3 %). За виходом енергії найпривабливішими варіантами визнано: поєднання фонів мінерального удобрення (N30P30K30 і N60P60K60) та дворазового обприскування препаратом Вимпел-К (по 54 МДж/га), передсадивного замочування ризом і дворазової обробки як позакореневого підживлення однойменним препаратом Вимпел-К (59 МДж/га енергії). Ключові слова: біоенергетика, міскантус, біомаса, регулятори росту, позакореневе живлення, вихід енергії, економічна ефективність.

Файли

Схожі дисертації