Юркевич М. М. Становлення та конституційний розвиток Турецької Республіки (ХХ–ХХІ ст.)

У дисертації на основі історико-правового аналізу історіографічного знання, конституцій, конституційних законів, інших нормативно-правових актів та політико-правових документів, архівних документів, писемних джерел з’ясовано історико-правові закономірності та особливості становлення та конституційного розвитку Турецької Республіки у ХХ – на початку ХХІ ст. Становлення Турецької Республіки на початку ХХ ст. описано як результат низки історико-правових процесів, що ґрунтуються на загальних закономірностях державотворення. Серед таких – трансформація континентальних європейських та азійських імперій у суверенні національні держави, формування державних ідеологій на засадах націоналізму, конституціоналізація та демократизація монархій та формування модерних (сучасних) республік. Визначальною особливістю державності Туреччини є формування державотворчих та правових реформ згори вниз – від нечисленної еліти (найчастіше військових або бюрократії) до численного слабко організованого громадянського суспільства. У дисертації ця особливість обґрунтована за допомогою аналізу державних (найчастіше конституційних) та правових реформ 20-х-30-х, 60–80-х років ХХ ст., а також 20-х років ХХІ ст. Ці реформи розвинули специфічні історико-правові явища – турецький республіканізм та турецький конституціоналізм. Турецький республікалізм проголошує основну мету республіки – загальне благо громадян, а не особисті права окремих осіб. Радикалізація ідеї турецького республікалізму неодноразово приводила до монополізації влади політичними партіями, військовими та бюрократичними елітами. У дисертації розвиток турецького конституціоналізму показано як складову історико-правових процесів вестернізації, модернізації, євроінтеграції, екзогенним чинником яких з середини ХХ ст. стала європейська перспектива Туреччини, зокрема перспектива вступу в Європейський Союз. У дисертації з’ясовано тенденції розвитку Турецької Республіки та турецького конституціоналізму. Для обґрунтування цих тенденцій здійснено порівняльний аналіз юридичної та фактичної конституції Туреччини.