Осадчук Н. В. Управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації (на матеріалах центральних областей України)

Дисертація присвячена вирішенню наукового завдання, яке полягало в удосконаленні теоретико-методичних засад і наданні практичних рекомендацій щодо управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації (на матеріалах центральних областей України). Удосконалено запропоновано Концепцію управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації, що ґрунтується на оцінці та збалансуванні конкурентних переваг – соціально-економічно-екологічних показників розвитку регіону та формується під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, шляхом встановлення цілей, принципів, функцій, методів та інструментів, виокремлення об’єктів, суб’єктів управління та факторів впливу, а також розробки й використання алгоритму прийняття управлінських рішень, щодо забезпечення сталого розвитку регіону відповідно до трьох сценаріїв прогнозу (песимістичного, реалістичного, оптимістичного). Удосконалено механізм управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації та інструментарій оцінки потенціалу сталого розвитку регіону на основі комплексу показників, який ґрунтується на результатах оцінювання внутрішніх та зовнішніх соціально-економічно-екологічних можливостях регіону. Доповнено перелік факторів, що впливають на реалізацію цілей сталого розвитку регіону. Удосконалено підхід до прогнозування та підвищення рівня розвитку регіону що, передбачає побудову індикативної моделі використовуючи інструменти збалансованості цілей, результатів, інтересів суб’єктів управління регіональним розвитком. Доопрацьовано понятійно-категорійний апарат «сталий розвиток регіону» та сутність поняття «регіон» відмінною особливістю авторського підходу є вивчення даного феномена як багатовимірної системи із властивими їй зовнішніми та внутрішніми характеристиками. Сформовано і обґрунтовано алгоритм реалізації механізму управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації та концептуальні засади сталого розвитку регіону в основу яких покладено цільові орієнтири просторової організації суспільних відносин.