Щуревич Л. М. Інноваційні механізми аграрної політики України в контексті європейської інтеграції

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуального завдання в галузі науки “Державне управління” щодо теоретичного та практичного обґрунтування впровадження у сучасну управлінсько-регуляторну діяльність держави в аграрному секторі економіки України інноваційних механізмів реалізації державної аграрної політики в умовах активізації євроінтеграційних процесів. У роботі розкриті наукові підходи до формування і реалізації державної аграрної політики та принципів її впровадження. Визначена сутність інноваційних механізмів державної аграрної політики, проаналізовано досвід впровадження інноваційних механізмів у практику реалізації аграрної політики в Європейському Союзі на прикладі Спільної аграрної політки. Автором ґрунтовно досліджено інституційне забезпечення вироблення державної аграрної політики в Україні та охарактеризовано сучасний стан її реалізації. Розкриті особливості розвитку досліджуваної політики в Україні в контексті впровадження стандартів Європейського Союзу. Визначено підходи до застосовування інструменту інформаційно-аналітичного забезпечення синхронізації аграрних політик України та Європейського Союзу шляхом якісно відмінних від вже відомих заходів. Визначені новітні для української державно-управлінської практики підходи з модернізації програмно-цільової підтримки розвитку агросектору в умовах євроінтеграційних процесів. Автором доведена необхідність формування механізму державного антикризового управління аграрною сферою в умовах відкритого ринку з Європейським Союзом, шляхом застосування відмінних від вже існуючих підходів та інструментів. Сформовано авторське бачення інноваційних механізмів реалізації державної аграрної політики, що обґрунтовується не як окремий штучно створений управлінський механізм, а як сукупність інтегрованих в структуру інших механізмів нових, раніше не реалізованих в державній політиці, у тому числі, запозичених із зарубіжного досвіду, методів та інструментів забезпечення управлінсько-регуляторного впливу держави на аграрний сектор національної економіки у контексті реалізації програм реформ, що дозволяють створити стійкі конкурентні переваги продукції національних виробників агропромислових товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.