Амро Т. А. ВПЛИВ КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Дисертацію присвячено обґрунтуванню впливу комунікативних технологій на ефективність публічного управління України в умовах гібридної російсько-української війни (з 2014 р.) та воєнного стану (з 2022 р.). У дисертаційному дослідженні вперше обґрунтовано визначення можливостей та перешкод з метою удосконалення комунікаційного процесу і прийняття рішень у кризових ситуаціях, установлення партнерських відносин між органами державної влади та громадянським суспільством. Розвиток комунікативних технологій надає нові можливості для публічного управління в умовах воєнного стану, забезпечуючи зручний та швидкий обмін інформацією між владою та громадськістю. У дослідженні на засадах структурного, логічного, інформаційного та діалектичного підходів наукового пізнання, з використанням загальнонаукових, спеціальних наукових і конкретно-проблемних методів, висвітлено комунікативні технології та шляхи вдосконалення комунікаційної безпеки публічного управління. Стратегічні комунікації у системі публічного управління повинні відігравати роль інструмента, який забезпечує належний рівень інформаційної підтримки, захисту національних інтересів. Вони мають забезпечувати відповідну інформаційну платформу для належної комунікації з внутрішнім та зовнішнім споживачем інформації. Однак важливо розуміти, що національні стратегічні комунікації публічного управління не мають обмежуватися лише позитивною пропагандою. Вони повинні базуватися на об’єктивності та відкритості, також формувати розуміння у громадян реальних викликів. Важливо надавати змогу громадянам критично мислити, аналізувати і самостійно формувати свою думку на основі доступної інформації, приймати рішення тощо. Проведене комплексне дослідження комунікативних технологій та їхньої ролі в публічному управлінні сприяло новому вирішенню наукового завдання – теоретико-методологічного обґрунтування концептуальних засад комунікативної діяльності в публічному адмініструванні в період воєнного стану. Окреслено основні класичні моделі комунікації та показано їх переваги в окремих кейсах публічного адміністрування в Україні під час війни. Країни Європейського Союзу мають розвинену систему комунікаційних технологій, яка застосовується для спілкування з громадянами, завдяки якій відбувається інформування про політичні рішення та послуги уряду, а також забезпечення прозорості у взаємодії між владою та громадянами. У контексті цього у дисертаційній роботі охарактеризовано досвід комунікаційної політики у сфері публічного адміністрування країн Європейського Союзу, зокрема, що стосується кризових ситуацій, та прогнозовано його використання в українських реаліях в умовах воєнного стану. У роботі підкреслено, що період воєнного стану вимагає від державних службовців високого рівня професійної підготовки та надзвичайної відповідальності за надання об’єктивної та достовірної інформації. Антикризова комунікація публічного управління повинна бути зосереджена на кількох ключових напрямах: керування сприйняттям інформації соціумом, наявність кризового зворотного зв’язку влади з населенням, співпраця з громадськими організаціями для надання допомоги тим, хто її найбільше потребує і постраждав унаслідок військових дій ворога. У дослідженні визначені шляхи активізації формату та каналів комунікації публічних управлінців з різними цільовими групами. Такий підхід вимагає поєднання традиційних та інноваційних підходів, а також урахування специфіки ситуації в умовах воєнного стану. Це сприятиме ефективній взаємодії з різними цільовими групами та підвищенню довіри до системи публічного управління, що є важливим зокрема в умовах війни.